«Раз, два – дерева…»: лічилки у практиці викладання української мови іноземним студентам
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2021.04.021Анотація
Анотація. У статті аналізується лінгводидактичний потенціал і методична доцільність використання лічилки як додаткового навчального тексту у процесі вивчення УМІ початківцями.
Лічилка – жанр дитячого ігрового фольклору, представлений віршованими текстами малої форми з чіткою римо-ритмічною структурою.
Вважаємо, що для включення у навчальну текстотеку УМІ (початковий рівень) підходять не всі різновиди цього жанру, а насамперед ті, що належать до «лічилок-числівок», або «власне лічилок» (за класифікацією Г. Виноградова). Цей тип лічилок характеризується наявністю кількісних чи / і порядкових числівників у своїй структурі.
Добір текстів і робота з ними в іншомовній аудиторії мають відповідати таким вимогам: 1) лічилки повинні бути простими, із прозорим і зрозумілим змістом; 2) лексика у них має бути загальновживаною, максимально відповідати комунікативним темам і граматичному матеріалу, що вивчаються упродовж першого року; 3) тексти повинні добиратися з метою опанування певних мовленнєвих навичок і вмінь; 4) дозованість матеріалу.
Доводимо, що досліджуваний жанр дитячої ігрової творчості передусім є засобом для опанування числівників першого десятка, а отже лічби загалом. Окрім того, виразне читання лічилки сприяє відпрацюванню фонетичної сторони мовлення – чіткої вимови окремих звуків, інтонації, наголошування складів, тренування ритму, швидкості мовлення. Актуалізація значень слів у межах комунікативних тем першого року вивчення УМІ, збагачення вокабуляру, опановування й швидке запам’ятовування типових лексико-граматичних мовленнєвих конструкцій з подальшим їх включенням в активний словник також можуть оптимізуватися шляхом залучення текстів цього жанру на заняття української мови для іноземців.
Поза тим, завдання з лічилками вводять елемент гри в навчальний процес, роблять урок більш емоційним та цікавим.
Посилання
Vinogradov, G. S. (1930). Russkiy detskiy fol'klor [Russian children's folklore]. Irkutsk, 234.
Dovzhenok, H. V. (1981). Ukrainskyi dytiachyi folklor : Virshovani zhanry [Ukrainian Children's Folklore : Poetry Genres]. Kyiv : Naukova dumka, 172.
Kapitsa, O. I. (1928). Detskiy fol'klor. Pesni, poteshki, draznilki, skazki, igry. Izucheniye, sobiraniye, obzor materiala [Children's folklore. Songs, nursery rhymes, teasers, fairy tales, games. Study, collection, review of material]. Leningrad : Priboy, 222.
Kapitsa, F. S., Kolyadich, T. M. (2002). Russkiy detskiy fol'klor : Uchebnoye posobiye dlya studentov vuzov [Russian children's folklore : Textbook for university students]. Moscow: Flinta : Nauka, 320.
Muzychenko, N. G. (2010). Osobennosti izucheniya russkikh chislitel'nykh na zanyatiyakh RKI [The particularities of learning Russian numerals in RFL classes]. Theory and Practice of Teaching Russian as a Foreign Language: Achievements, Problems and Development Prospects : Materials of the IV International Scientific-Methodological Conference, Minsk, 20-21 May 2010. Minsk : Izd. tsentr BGU, 75-78. URL: https://pandia.ru/text/80/098/2087.php
Rosovetskyi, S. K. (2008). Ukrainskyi folklor u teoretychnomu vysvitlenni : pidruchnyk dlia studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv [Ukrainian Folklore in Theoretical Perspective : Textbook for Students of Higher Education]. Kyiv : VPTs «Kyivskyi universytet», 623.
Cherednikova, M. P. (2002). Golos detstva iz dal'ney dalI… (igra, magiya, mif v detskoy kul'ture) [The voice of childhood from afar... (play, magic, myth in children's culture)]. Moscow: Labirint, 224.
Shvets, H. D. (2021). Teoretyko-metodychni zasady navchannia ukrainskoi movy inozemnykh studentiv humanitarnykh spetsialnostei [Theoretical and methodological bases for teaching Ukrainian language to foreign students of humanitarian specialities] : dys. … d-ra ped. nauk : 13.00.02 / Kyivskyi universytet imeni Borysa Hrinchenka, Kyiv, 730. URL: https://elibrary.kubg.edu.ua
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
