Навчання мов для особливих цілей: сприймання, методичні перспективи, практичні питання та виклики
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2021.04.023Анотація
Анотація. Мовні навички стають все більш важливими в організаціях та бізнесі, які хочуть бути конкурентоспроможними на міжнародному рівні. Оволодіння іноземними мовами вважається не просто чудовим інструментом подолання прогалин комунікації між людьми з різних країн та створення міцних професійних відносин, а перш за все інструментом, що дозволяє працівникам значно покращити свої кар'єрні перспективи. Знання того, як користуватися мовою в конкретних обставинах та цілях, дає людям дуже сильну переговорну силу, особливо у світі праці. Якщо до двадцяти або тридцяти років тому спілкування іноземною мовою була важливою передумовою для небагатьох, наприклад, менеджерів чи дипломатів, то сьогодні вона набула принципового значення у всіх професійних колах. Насправді в сучасному європейському суспільстві іноземні мови та міжкультура відіграють фундаментальну роль у знайомстві з різними людьми, особливо в професійному та економічному розвитку. Це пояснює, чому сьогодні існує потреба урізноманітнити ринок мовної підготовки курсами фахових іноземних мов, будь то для туризму, для кол-центрів, бізнесу тощо, зосередившись на набутті необхідних термінологічних, міждисциплінарних та міжкультурних навичок, необхідних для конкретних робочих місць. Такі курси передбачають задоволення безпосередніх і дуже специфічних потреб студентів, які мають рушійну силу як на етапі підготовки, так і на етапі розвитку, аналіз їхніх потреб. З точки зору впровадження та методології, такі курси повинні бути повністю орієнтованими на студентів, практичними і, перш за все, застосовуватися до професійного контексту, забезпечуючи методи навчання, викладання та оцінки базових навичок чи вмінь, а не просто відповідно до особливих потреб студентів; вони також повинні відповідати специфічним вимогам професійної сфери. Це, очевидно, представляє низку проблем, які потрібно обговорити та проаналізувати як з точки зору викладачів, так і студентів.
Посилання
Trace, J., Hudson, T., & Brown, J. D. (2015). An overview of language for specific purposes. In J. Trace, T. Hudson, & J. D. Brown, Developing Courses in Languages for Specific Purposes (pp. 1-23) (NetWork #69) [PDF document]. Honolulu: University of Hawaii. doi: http://hdl.handle.net/10125/14573
Hutchinson, T., & Waters, A. (1987). English for Specific Purposes: A Learner-Centered Approach. Cambridge: Cambridge University Press. http://dx.doi.org/10.1017/CBO9780511733031
https://doi.org/10.1017/CBO9780511733031
Long, Mary K. (ed.) (2017). Language for Specific Purposes: Trends in Curriculum Development. Georgetown University Press, 2017. JSTOR, www.jstor.org/stable/j.ctt1ps3169.
Kastberg, Peter. (2018). "Languages For Special Purposes As Instruments For Communicating Knowledge". Languages for Special Purposes, edited by John Humbley, Gerhard Budin and Christer Laurén, Berlin, Boston: De Gruyter Mouton, 2018, pp. 26-44. https://doi.org/10.1515/9783110228014-002.
https://doi.org/10.1515/9783110228014-002
Balboni, P. (2000). Le microlingue scientific-professionali. UTET, Torino.
Gálová D. (Ed). (2007), Languages for Specific Purposes. Searching for Common Solutions. Cambridge Scholars Publishing.
Basturkmen, Helen. (2010). Developing Courses in English for Specific Purposes. Palgrave Macmillan.
https://doi.org/10.1057/9780230290518
http://ec.europa.eu/languages/policy/strategic-framework/documents/languages-for-jobs-report_ en.pdf
Position paper on European Union policy after 2020 on Vocational and Educational Training by the European VET providers associations cooperating in VET4EU2. (2019).
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
