Лексична інноватика пандемії COVID-19 у англійській мові: перекладацький аспект
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2022.02.005Анотація
У статті розглянуто дослідження шляхів утворення та перекладу лексичної інноватики англійської мови у зв’язку з пандемією COVID-19. Актуальність даного дослідження визначається постійним розвитком англійської мови та появою нових лексичних одиниць, які безпосередньо впливають на зміни у галузі лексикології. Метою роботи є дослідження шляхів утворення лексичної інноватики COVID-19, а також визначення можливих способів перекладу даних одиниць з англійської мови на українську. Уточнено, що поняття «неологізм» охоплює лексеми, які з’являються в мові як наслідок різних трансформацій у житті суспільства, та нові значення вже наявних лексичних одиниць. У праці також проаналізовано основні ознаки інноваційної лексики, а також розглянуто спектр шляхів формування неологізмів у англійській мові. Матеріалом дослідження послугували коронавірусні неолексеми, що трапляються у сучасних онлайн-словниках, статтях. У статті запропоновано найрелевантніші способи їх перекладу. Виявлено, що при перекладі неолексем COVID-19 значне місце посідають прийоми транскодування, дескриптивного перекладу, а серед продуктивних моделей творення інноваційних лексем COVID-19 варто зазначити телескопію, афіксацію та словоскладання, що зумовлюють особливості визначення підходів до їх перекладу. Дослідження показало, що потік нових лексем свідчить не лише про креативність сучасної англійської мови, а про її здатність реагувати на кризові ситуації. Дане дослідження допомогло розглянути перекладацький аспект неологізмів на позначення явищ COVID-19, але дана тема передбачає ще значну кількість актуальних питань, які потребують подальшого вивчення.
Посилання
Kuchumova, N. V. (2014). Sposoby utvorennia neolohizmiv u suchasnii anhlomovnii medychnii leksytsi [Ways of Formation of Neologisms in Modern English Medical Vocabulary]. Scientific letters of The National University «Ostroh Academy». Philology. Ostroh: Publishing House of The National University «Ostroh Academy». Issue. 46, 55–58.
Slovotvir (2021). Remote Masters. Retrieved from https://slovotvir. org.ua/words/covidiot
Tymoshchuk, N. (2021). Neolohizmy na poznachennia yavyshch COVID-19: morfolohichnyi aspect [Neologisms Denoting the Phenomena of COVID-19: Morphological Aspect]. Humanities Science Current Issues. Linguistic Studies. Literary Studies. Drohobych: Publishing House «Helvetica», 2021. Issue 35. Vol. 5, 168-182.
Asif, M., Zhiyong, D., Iram, A., & Nisar, M. (2021). Linguistic analysis of neologism related to coronavirus (COVID-19). Social Sciences & Humanities Open, 4(1). https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2021.100201
Karpova K. (2019). Structural and Semantic Characteristics of Foodrelated Neologisms in Modern English. Advanced Education. № 12, 206-211. https://doi.org/10.20535/2410-8286.144208
Lei, S., Yang, R., & Huang, C. (2021). Emergent neologism: A study of an emerging meaning with competing forms based on the first six months of covid-19. Lingua, 258. https://doi.org/10.1016/j. lingua.2021.103095
Macmillan Dictionary. (2021). Macmillan Education. Retrieved from www.macmillandictionary.com
Mahdawi, A. (2020). From Covidiot to doomscrolling: How coronavirus is changing our language». The Guardian. Retrieved from www.theguardian.com/ commentisfree/2020/apr/15/from-covidiot-to-doomscrolling-how-coronavirus-is-changing-our-language
Nabila, E., & Abdulrahman, T. R. (2021). An analysis of new English words created during COVID-19. Englisia: Journal of Language, Education, and Humanities, 9(1), 19-32. https://doi.org/10.22373/ej.v9i1.9035
New words we created because of coronavirus. (2021). LLC, Dictionary.com. Retrieved from www.dictionary.com/e/s/new-words-we-created-because-of-coronavirus/#rona
Rochadi, A., Putri, N. & Fauzi, Z. (2020). Public Panic Over COVID-19 Outbreak: Criticism toward Panic Theory in Collective Behavior Study. Technium Social Sciences Journal, 10, 544-552.
Roig–Marín, A. (2021). English-based coroneologisms: A short survey of our Covid-19-related vocabulary. English Today, 37(4), 193-195. doi:10.1017/S02660 78420000255
Tan K., Woods P., Azman H., Abdullah I., Hashim R., Rahim H., Idrus M., Said N., Lew R., Kosem I. (2020). Covid-19 Insights and Linguistic Methods. The Southeast Asian Journal of English Language Studies. №26 (2). Р. 1-23. http://dx.doi.org/10.17576/3L-2020-2602-01
The Oxford Dictionary of New Words (2022). Oxford University Press. Retrieved from https://public.oed. com/updates/
Urban Dictionary. (2021). Retrieved from https://www.urbandictionary.com/
Wild, K. (2020, April 15). Corpus analysis of the language of Covid-19. Oxford University Press. Retrieved from https://public.oed.com/blog/corpus-analysis-of-the-language-of-covid-19/
Yule, G. (2020). The study of language (7th ed.). New York, NY: Cambridge University Press, 362. DOI: https://doi.org/10. 1017/9781108582889.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
