Саморух поетики українського козацького фентезі: «Марко Проклятий» Олекси Стороженка та «Чигиринський сотник» Леоніда Кононовича
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2022.02.007Анотація
Вступ. Стаття присвячена результатам дослідження саморозвитку поетики козацького українського фентезі на прикладі повісті Олекси Стороженка «Марко Проклятий» та повісті Леоніда Кононовича «Чигиринський сотник».
Метою статті є аналіз закономірності розвитку поетики українського козацького фентезі на прикладі повісті Олекси Стороженка «Марко Проклятий» та Леоніда Кононовича «Чигиринський сотник».
Матеріали та методи дослідження. Під час роботи над статтею автор використав матеріали ,що присвячені таким основним напрямам: міфопоетична генеза козацького фентезі; історія української літератури; козацьке фентезі в літературно-критичному дискурсі; український романтизм; історичні постаті як прототипи фантастичних персонажів; фентезі як художнє явище. У статті використано порівняльний метод дослідження.
Результати дослідження. Автор наукового дослідження вказав на основні причини звернення письменників до козацького антуражу та фольклорних джерел як до засобу розбудови літературного світу, а саме романтизму та національної самосвідомості. Романтизм заклав великий потенціал для формування козацького фентезі і водночас призвів до його нерозуміння, як літературознавцями, так і самими письменниками, незалежно від часу написання. Наприклад: «Марко Проклятий» сприймається як запізнілий романтичний твір із небажанням критиків бачити у творі «іншу» Україну, а «Чигиринський сотник» — як лицарський роман із скептичним ставленням літературних критиків до жанру козацького фентезі.
Висновки. Жанр козацького фентезі перебуває на стадії повноцінного розвитку та процесу відокремлення від українського романтизму. Повість Олекси Стороженка «Марко Проклятий» та «Чигиринський сотник» Леоніда Кононовича яскравий приклад саморуху поетики цього жанру, а саме від паралельного функціонування історичної достовірності з ірреальним до повної сублімації.
Посилання
Barkova, A. (1996). Chetyre pokoleniya epicheskih geroev [Four generations of epic heroes]. Retrieved from: https://mith.ru/alb/epic/four1.htm. (in Russian).
Hrabovych, Hr. (1997). Do istorii ukrainskoi literatury: Doslidzhennia, ese, polemika [To the history of Ukrainian literature: Research, essays, polemics]. pp. 500-542. Kyiv. (in Ukrainian).
Dovidnyk z istorii Ukrainy [Handbook of Ukrainian history]. (1993). I. Pidkova, & R. Shust. Kyiv: «Heneza». (in Ukrainian).
Yevanheliia vid sv. Matviia[Gospel of St. Matthew]. Retrieved from:https://www.truechristianity.info/ua/bible/matthew_ua.php. (in Ukrainian).
Yefremov S. (1995). Istoriia ukrainskoho pysmenstva [History of Ukrainian literature]. Kyiv: «Femina». (in Ukrainian).
Kononovych L. (2016). Chyhyrynskyi sotnyk [Chyhyryn centurion]. Kharkiv: «Fabula». (in Ukrainian).
Volkov, A. (Ed.) (2001). Leksykon zahalʹnoho ta porivnyalʹnoho literaturoznavstva [Lexicon of general and comparative literature]. Chernivtsi: «Zoloti lytavry». (in Ukrainian).
Kovaliv, Yu (Auth. Ed.). (2007). Fentezi. In Literaturoznavcha entsyklopediia [Fantasy. Literary encyclopedia] (Vols. 1-2, Vol. 2; p. 350). Kyiv: «Akademiia». (in Ukrainian).
Storozhenko, O. (2014). Marko Prokliatyi: vybrani tvory [Marco the Cursed: Selected Works]. Kyiv: «Znannia». (in Ukrainian).
Meletinskij, E.(2000). Poetika mifa [Poetics of myth] (3th ed.). Moscow: «Nauka». (in Russian).
Petrov N. (1884). Ocherki istorii ukrainskoj literatury XIX [Essays on the history of Ukrainian literature of the 19th century]. Kіev: «Tipografiya І. i A. Davidenko, Malo-Zhitomirskaya ulica, sobstven. Dom». (in Russian).
Rudnytskyi, Yu. (2006). Iieremiia Vyshnevetskyi: sproba reabilitatsii [Jeremiah Vyshnevetsky: an attempt at rehabilitation]. – Lviv: LA «PIRAMIDA». (in Ukrainian).
Rudnytskyi, Yu. (2010). Mify Yaremy Vyshnevetskoho. Kniaz - takyi zhe «nash», yak i Khmelnytskyi [Myths of Yarema Vyshnevetsky. The prince is as "ours" as Khmelnytsky]. Retrieved from
https://www.istpravda.com.ua/articles/2010/10/18/566/. (in Ukrainian).
Starsha Edda: epos [The Elder Edda: Epic]; z davnoislandsk.(2020).(V.Kryvonis, Trans.). Kyiv: «Vyd-vo Zhupanskoho». (in Ukrainian).
Storozhenko O. (1927). Marko Prokliatyi [Marco the Cursed]. Kyiv: «Siaivo». (in Ukrainian).
Sturluson S. Mladshaya Edda [The Younger Edda]. Retrieved from https://royallib.com/book/sturluson_snorri/mladshaya_edda.html.(in Russian).
Chyruk S. (2014). Terra cossacorum. Das ist fantastisch! Almanakh ukrainomovnoi fantastyky [Terra cossacorum. Das ist fantastisch! Almanac of Ukrainian Fiction], 1, 105. (in Ukrainian).
Chyzhevskyi D. I. (1949). Romantyka [Romance]. Retrieved from http://izbornyk.org.ua/encycl/eui069.htm. (in Ukrainian).
Epos o Gilgameshe [Epic of Gilgamesh]. Retrieved from https://librebook.me/the_epic_of_gilgamesh/vol1/2. (in Russian).
Boffey, Julia “Other worlds fantasy and history in medieval literature”, TLS-The Times Literary Supplement, Vol. 5925 (Oct. 2016), pp 29-29
Branham, Robert J. (1983), “Fantasy and Ineffability: Fiction at the Limits of Language?”, Extrapolation , Vol. 24, No.1, pp. 66–79.
Brian M Stableford Hardcover, Historical Dictionaries of Literature and the Arts, no. 5, 499 pages Published September 29th 2005 by Scarecrow Press.
Clute, John and Grant, John. The Encyclopedia of Fantasy (1st UK edition). London: Orbit Books, 1997.
Ekman, S “Reference guide to science fiction, fantasy, and horror” Science-Fiction Studies, Vol.31, No. 1 (Mar. 2004), pp. 138-141.
Tolmie, Jane "Medievalism and the Fantasy Heroine", Journal of Gender Studies, Vol. 15, No. 2 (July 2006), pp. 145–158.
Wolfe, Gary K. (1974) "David Lindsay and George MacDonald," Studies in Scottish Literature: Vol. 12: Iss. 2, 131–14.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
