Функціонально-прагматична роль евфемізмів та дисфемізмів в англомовному політичному дискурсі та змі
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog13(4_2).2022.006Анотація
У даній статті розглядаються визначення евфемізмів, сфери використання, позитивні та негативні сторони, стилі вживання та співвідношення між евфемізмами та дисфемізмами, їх роль в сучасних англомовних текстах політичного та публіцистичного спрямування. Також висвітлюється функціонування евфемістичних та дисфемістичних одиниць в політичному та публіцистичному дискурсах, проаналізовано всі причини їх виникнення в різних комунікативних ситуаціях.
Нами була зроблена спроба представити основні функції та роль евфемізмів та дисфемізмів в політичному дискурсі та ЗМІ. У мові політиків та сучасних ЗМІ явище евфемії та дисфемії є одним із яскравих індикаторів суспільних трансформацій. Дослідники даних явищ говорять про тенденцію уникати прямої номінації об’єктів та абстрактних речей, через небажання ображати інших. Щоб не зачепити чиїсь почуття, люди часто намагаються пом’якшити потенційно негативний ефект висловлювань, використовуючи більш прийнятні альтернативи. Це означає, що щоразу, коли ми стикаємося з делікатною темою, ми підбираємо такі слова, які мінімізують образливу чи різку дію на слухачів.
Вирішальну роль для розмежування евфемізмів та дисфемізмів відіграє широкий контекст висловлювання, куди відносяться екстралінгвістична ситуація, а також безпосереднє мовне оточення лексеми. Евфемія і дисфемія відображає соціальні, культурні, моральні цінності, і навіть особливості світогляду і мислення не тільки у мовленні окремих особистостей, а й у мовному портреті сучасного суспільства загалом. Евфемізми та дисфемізми повністю залежать від прийнятих в соціумі оцінок тих чи інших явищ, від визначення того, що є допустимим, а що ні. Звідси й випливає необхідність їх систематичного вивчення в зв’язку з культурними та соціальними змінами.
Посилання
“Dysphemism.” Merriam-Webster.com Dictionary, Merriam-Webster, https://www.merriam-webster.com/dictionary/dysphemism. Accessed 1 Sep. 2022.
Alexander C. Walker, Martin Harry Turpin, Ethan A. Meyers, Jennifer A. Stolz, Jonathan A. Fugelsang, Derek J. Koehler, Controlling the narrative: Euphemistic language affects judgments of actions while avoiding perceptions of dishonesty. Cognition,V. 211, 2021, 104633, ISSN 0010-0277
Alghazo, Sharif, Bekaddour, Soumia, Jarrah, Marwan and Hammouri, Yazeed. "Euphemistic strategies in Algerian Arabic and American English" ExELL, vol.9, no.1, 2021, pp.80-105.
Allan, Keith. 1991. Euphemism and Dysphemism: Language Used as a Shield and Weapon. New York: Oxford University Press.
Aytan, A., Aynur, B., Hila, P., Aytac, E., Malahat, A. 2021. Euphemisms and dysphemisms as language means implementing rhetorical strategies in political discourse. Journal of Language and Linguistic Studies, 17 (2), pp. 741-754.
Holder, Bob. 2008. Dictionary of Euphemisms. New York: Oxford University Press.
Longman Dictionary of Contemporary English. 2009. Harlow: Pearson/Longman.
Olimat, S.N. 2020. COVID-19 pandemic: Euphemism and dysphemism in jordanian Arabic. GEMA Online Journal of Language Studies 20 (3), pp. 268-290
Terry, A. 2020. Euphemistic dysphemisms and dysphemistic euphemisms as means to convey irony and banter. Language and Literature, 29 (1), pp. 57-75
The Guardian: Explosions and airstrikes reported including attack on fighter plane base … dismay at UN security council. President Zelenskiy vows И?we will defend ourselves’ by Warren Murray – 1821 – Manchester: Guardian Media Group, 2022. https://www.theguardian.com/world/2022/feb/24/thursday-briefing-russia-invades-ukraine
The Guardian: Putin’s war is also a crime – the world must punish Russia as a terrorist state by Andriy Zagorodnyuk – 1821 – Manchester: Guardian Media Group, 2022. https://www.theguardian.com/ commentisfree/2022/jun/30/vladimir-putin-war-crime-russia-terrorist-state-ukraine
Kul'chic'ka, O. Disfemizmi yak leksichni zasobi viraznosti movi (na prikladi suchasnogo molodizhnogo anglomovnogo romanu). Problemy humanitarnykh nauk: zbirnyk naukovykh prats Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriya "Filolohiya". 2021, 45, c. 209–220
Mileva, I. V. Evfemizatsiya i disfemi-zatsiya u frazeotvorenni hovirok skhodu Ukrainy: dys. kand. philol. nauk: Luganskyi nationalnyi un-t im. T. Shevchenka. Luhansk, 2005. 235 s.
Nebelyuk, L. R. Linhvokohnityvni kha-rakterystyky evfemizmiv v amerykanskomu anhlomovnomu politychnomu dyskursi (na materialakh publikatsiy zasobiv masovoi informatsii 2000-2020 rr.): dys. kand. philol. nauk: DVNZ "Prykarpatskyi nationalnyi universytet imeni Vasylya Stefanyka". Ivano-Frankivsk, 2021, 220 s.
Pohorila, A. I. Funktsionuvannya evfemizmiv u anhlomovnomu medijnomu dyskursi. Uzhgorodskyi nationalnyi universytet: Zakarpatski philolohichni studii. 2022, 21 (2), s. 100-103.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).