ІКТ стратегії майбутніх науково-технічних перекладачів
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog13(4_2).2022.008Анотація
Актуальність. У відповідь на вимоги ринку перекладацьких послуг, науково-технічні перекладачі, виконуючи переклад в ІКТ середовищі, повинні вміти вибирати і належним чином використовувати перекладацькі стратегії, які базуються на застосуванні ІКТ. Мета статті – визначити та систематизувати стратегій перекладу на основі ІКТ, які використовуються перекладачами-практиками в реальному професійному середовищі і які майбутні науково-технічні перекладачі повинні освоїти в процесі навчання. Автор застосовує теоретичні (аналіз стандартів, наукових праць і публікацій перекладачів-практиків, узагальнення отриманих результатів) та емпіричні (опитування перекладачів-практиків) методи дослідження.
Обговорення. Процес навчання науково-технічного перекладу співвідноситься з етапами професійної діяльності перекладачів, які складаються з кроків, спрямованих на вирішення конкретних перекладацьких завдань: підготовчого, аналітичного, синтезуючого, коригувального та оцінювального. Перекладачі-практики звертаються до ІКТ на більшості етапів процесу перекладу, застосовуючи засоби ІКТ як загального, так і професійного призначення. Їм необхідно використовувати глобальну стратегію перекладу із застосуванням ІКТ – алгоритм дій, спрямований на створення тексту перекладу, який визначається засобами ІКТ та ступенем їх залучення. У статті виділено три групи стратегій перекладу на основі ІКТ (на основі MП, на основі ПП і змішані), серед яких перекладач обирає оптимальну на аналітичному етапі для її застосування на подальших етапах. Цей вибір зумовлений об’єктивними та суб’єктивними чинниками, описаними в статті.
Висновки. У процесі професійної підготовки науково-технічних перекладачів слід приділяти особливу увагу ознайомленню студентів із можливими перекладацькими стратегіями, які базуються на застосуванні ІКТ, та розвитку відповідних навичок і вмінь.
Посилання
Alenezi, A. M. (2020).Task-based Approach in Teaching Translation: A Case Study in Jouf University. Higher Education Studies, 10(2), 189–196.
Amelina, S. M. & Tarasenko, R. O. (2018). The essence of the stages of forming the information competence of the translator. Information Technologies and Learning Tools, 67(5), 44-55. https://doi.org/10.33407/itlt.v67i5.2276
Bihych, O. & Strilets, V. (2020). Potential for the use of ICT in teaching scientific and technical translation. Information Technologies and Learning Tools, 76 (2), 86–95. https://doi.org/10.33407/itlt.v76i2.2812
Doherty, S. (2016). The impact of translation technologies on the process and product of translation. International Journal of Communication, 10, 947–969.
European Commission. (2017). European Master’s in Translation (EMT) Competence Framework. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/sites/default/files/emt_competence_fwk_2017_en_web.pdf
Fernández, F. & Zabalbeascoa, P. (2012). Developing trainee translators’ strategic subcompetence through metacognitive questionnaires. Meta: journal des traducteurs / Meta: Translators’ Journal, 57(3), 740–762.
Gordon, P. (2013). Translation workflow. Translation journal, 17 (4). Retrieved from http://www.bokorlang.com/journal/66workflow.htm
Kozyar, M. M., Pasichnyk, S. M., Kopchak, M. M., Burmakina N. S. & Suran, T. (2022). Simulation-based learning as an effective method of practical training of future translators. Journal of Curriculum and Teaching, 11(1), 298–308. https://doi.org/10.5430/jct.v11n1p298
Loock, R. (2020). No more rage against the machine: how the corpus-based identification of machine-translationese can lead to student empowerment. The Journal of Specialized Translation, 34. Retrieved from https://www.jostrans.org/issue34/art_loock.php
Mačura, M. (2012). Limitations of CAT and MT Technology. Teaching Translation and Interpreting Skills in the 21st Century: Proceedings of the Translation and Interpreting Forum Olomouc 2011 (November 11–12, 2011), 207–219. Retrieved from https://tifo.upol.cz/TIFO2011_book.pdf
Міshchenko, A. L. (2015). Multilingual text communication in the light of contemporary linguistic technologies (on the material of technical documentation). Doctoral dissertation abstract, Vernadsky National Library of Ukraine, Kyiv.
Mykhailenko, O. A. (2015). Methodology of teaching Philology majors strategies in translating business texts from Ukrainian into English. PhD dissertation, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv.
Pym, A. (2013). Translation skill-sets in a machine-translation age. Meta: journal des traducteurs / Meta: Translators’ Journal, 58(3), 487–503. Retrieved from http://id.erudit.org/iderudit/1025047ar
Romaniuk, O. M., & Zapotichna, R. A. (2020). The notion of translation strategy: the main principles. International Humanitarian University Herald. Philology, 45(1), 125–128. https://doi.org/10.32841/2409-1154.2020.45-1.30
Rothwell, A. & Svoboda, T. (2019). Tracking translator training in tools and technologies: findings of the EMT survey 2017. The Journal of Specialised Translation, 32, 26–60.
Sikora, I. & Walczyński, M. (2015). Incorporating CAT tools and ICT in the translation and interpreting training at the undergraduate level. The Translator and the Computer 2. Proceedings of a Conference held in Wrocław, October 25–26, 2014, organized by the Philological School of Higher Education and C&M Localization Centre, 119–133. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/331939501_Incorporating_CAT_tools_and_ICT_in_the_translation_and_interpreting_training_at_the_undergraduate_level
Vieira, L. N., Zhang, X. & Yu, G. (2021). И?Click next’: on the merits of more student autonomy and less direct instruction in CAT teaching. The Interpreter and Translator Trainer, 15(4), 411–429. https://doi.org/10.1080/1750399X.2021.1891515
Yamada, M. (2019). The impact of Google neural machine translation on post-editing by student translators. The Journal of Specialised Translation, 31, 87–106
Zaretskaya, A. (2019). Optimising the machine translation post-editing workflow. Proceedings of the 2nd Workshop on Human-Informed Translation and Interpreting Technology (HiT-IT 2019), Varna, Bulgaria (September 5–6), 136–139. http://doi.org/10.26615/issn.2683-0078.2019_018
Zhang, X. & Vieira, L. N. (2021). CAT teaching practices: an international survey. The Journal of Specialised Translation, 36. https://jostrans.org/issue36/art_zhang.php
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
