Виховання полікультурності у майбутніх викладачів іноземних мов
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog13(4_2).2022.011Анотація
У статті розглядається технологія полі- та мультикультурної освіти в межах викладання іноземних мов і виховання майбутніх викладачів іншомовних компетенцій. Дослідженням встановлено, що одночасне застосування теоретичної, практичної та особистісної складових іншомовної освіти забезпечує ефективну та якісну роботу викладачів при вихованні полі-/мультикультурності майбутніх учителів іноземної мови та що сприяє заохоченню та мотивації учнів і студентів до самонавчання. Рівень розвитку полі- й мультикультурності майбутніх учителів іноземних мов зростає при дотриманні певних напрямів (виявлено шість) освітнього процесу, де об’єктами професійної діяльності є навчально-виховний (педагогічний) процес, дидактичні основи іншомовного навчання студентів, організація навчально-виховного процесу, а також розробка інноваційних програм / навчальних планів, що передбачають впровадження нових технологій навчання, які, в свою чергу, супроводжуються експериментальною перевіркою й використанням кінцевих даних для подальшого впровадження. У роботі встановлено, що культурно-просвітницька діяльність учителя іноземної мови в реалізації ідей особистісно-орієнтованого навчання має значний вплив не тільки на побудову навчального процесу та методику викладання, а й формує новий стиль педагога у викладанні, де у стосунках вагоме місце посідає горизонтальний вектор: студент-студент і студент-група. Під час викладання культурологічних дисциплін, у тому числі при навчанні іноземним мов, ці відносини набувають розширеного колоритного змісту «особистість студента – культура – особистість викладача». Зроблено висновок, що інтегрований підхід до полі- та мультикультурної освіти майбутніх учителів іноземної мови дає змогу фахівцям сформувати в студентів цілісне культурне уявлення про світ, усвідомити їхнє ціннісне самовизначення та розвинути художньо-естетичне сприйняття навколишнього середовища.
Посилання
Amor, A. et al. (2018). International perspectives and trends in research on inclusive education: a systematic review. International Journal of Inclusive Education, Vol. 23 (12), 1277-1295. http://dx.doi.org/10.1080/13603116.2018.1445304. Andersson, C. (2007). Teacher density and student achievement in Swedish compulsory schools. Institute for Labour Market Policy Evaluation (IFAU). Uppsala.
Babych, M., & Vitvytska, S. (2014). Pedagogical culture of a teacher at a higher educational institution. Modernization of higher education in Ukraine and abroad [collection of works]. Zhytomyr. [in Ukrainian]
Banks, J.A. (2017). An Introduction to Multicultural Education. Boston: Pearson Education. Buraho, S. B. (1992). Man, language, culture: formation of meaning. Language and culture, 1st international conference. Kyiv.
Chaika, O. (2022). Poly- / multicultural education in foreign language teaching. International Journal of Philology, 13 (2), 99-108. http://dx.doi.org/10.31548/philolog2022.02.010.
Chaika, O., & Pace, M. (2021). Polyculturalism and polylingualism in educational environment: Educational and upbringing perspectives for foreign language instruction. Molod i rynok [The youth and market], 9 (195). Drohobych. Pp. 52-55. https://doi.org/10.24919/2308-4634.2021.243893.
Holubovska, I. O. (2004). Ethnic features in the linguistic representations of the world. Kyiv. [in Ukrainian].
Ingersoll, R., May, H., & Collins, G. (2017). Minority Teacher Recruitment, Employment, and Retention: 1987 to 2013. https://learningpolicyinstitute.org/sites/default/files/product-files/Minority_Teacher_Recruitment_REPORT.pdf.
Lutayeva, T. V., & Kaidalova, L. H. (2013). Pedagogical culture [teaching manual]. Kharkiv. [in Ukrainian]
Matsko, L. I. (2008). Linguistic personality of a 21st century scientist. Philosophy of pedagogical mastery: collection of scientific works. Kyiv-Vinnytsia. [in Ukrainian]
Pace, M. (2018). From a Manual Portfolio to an ePortfolio: Assisting Languages Teachers in Enhancing their Professional Development. MOSAIC: The Journal for Language Teachers, Vol.12 (2), 187-193.
Pace, M. (2021). Language Learning and Vocational Education and Training (VET). Challenges and Prospects in Conference Proceedings. 14th International Conference Innovation in Language Learning. Hybrid Edition. Filodirittoeditore. Bologna, Italy. DOI: 10.26352/FY11_2384-9509.
Reimers, F., & Schleicher, A. (2020). Schooling disrupted, schooling rethought. How the Covid-19 pandemic is changing education.
Rutkowski, D., Rutkowski, L., & Engel, L. (2014). Inclusive schooling: fostering citizenship among immigrant students in Europe. Intercultural Education, Vol. 25 (4), pp. 269-282. http://dx.doi.org/10.1080/14675986.2014.926144.
Shevniuk, O. L. (2003). Cultural education of the future teacher: theory and practice. Kyiv. [in UKrainian]
Shynkaruk, L. V., & Shynkaruk, V. D. (2019). Issues of interethnic relations in the creative heritage of Panteleimon Kulish. International Journal of Philology, 1(10), 28–37. https://doi.org/10.31548/philolog2019.01.028.
Sidash, N., Roganova, M., Domina, V., Victorova, L., Roganov, M., Miroshnichenko, V. (2020). Pedagogical Consciousness Formation of Future University Educators in the Process of Teaching English. Universal Journal of Educational Research, 8(4), 1202 - 1211. DOI: 10.13189/ujer.2020.080410.
Stepanov, Y.P. (2004). Forming culture of interethnic relations among students of higher educational technical institutions: author's synopsis of PhD thesis in pedagogy: 13.00.07. Luhansk. [in Ukrainian]
UNESCO (2020), Education: from disruption to recovery. https://en.unesco.org/covid19/educationresponse.
van Hek, M., C. Buchmann and G. Kraaykamp (2019). Educational Systems and Gender Differences in Reading: A Comparative Multilevel Analysis. European Sociological Review, Vol. 35 (2), 169-186. http://dx.doi.org/10.1093/esr/jcy054.
Yermolenko, S. S., Zymovets, H. V., Radziyevska, T. V., & Tkachenko, O. B. (2007). Language and linguistics in the spiritual life of society. Kyiv. [in Ukrainian]
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).