Назви жителів перейменованих міст України: творення і вживання
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog15(2).2024.05Анотація
У статті досліджено особливості творення і вживання назв жителів населених пунктів, що з’явилися в українському ономастиконі внаслідок декомунізації. Встановлено чинники, які впливають на вибір катойконіма. З’ясовано, що під час творення катойконімів визначальною є їхня характерність для української літературної мови, вияв у них національної специфіки; вибір форманта залежить також від структури топоніма. Визначено найактивніший суфікс, за допомогою якого утворено назви жителів перейменованих населених пунктів. Більшість катойконімів аналізованих назв населених пунктів утворено шляхом приєднання до основи топоніма суфікса -ець – питомого для української мови форманта з тривалою історією функціонування. Обґрунтовано доцільність й умови його вживання, подано форми утворених з ним катойконімів. Меншою активністю в досліджуваних похідних характеризується суфікс -анин (-янин) – давній афікс, який виник ще в праслов’янську добу. З XIV і до середини ХХ ст. його продуктивність була однією із найбільших, з кінця ХХ ст. спостерігається зниження його активності, сьогодні катойконіми на -анин більше властиві розмовному мовленню, ніж літературному. Тому в назвах жителів, які утворюються зараз від нових (перейменованих) населених пунктів, використання цього суфікса не активне. Обмежене застосування на сучасному етапі має суфікс -чанин, розширення сфер уживання якого відбулося у ХХ ст. внаслідок намагання уподібнити в словотворенні українську мову до російської. Тому в нових катойконімах цей суфікс використано тільки в тих випадках, де він єдиний, безваріантний з погляду сучасного словотвору.
Звернено увагу на особливості нормативного вживання новоутворених катойконімів, зокрема правопис і відмінювання. Визначено як перспективний напрям подальших студій аналіз у такому аспекті назв жителів інших перейменованих населених пунктів України.
Посилання
Antonenko-Davydovych, B.D. (1991). As we say. Kyiv: Lybid.
Chuchka, P.P. (1965). Names of residents of Transcarpathia by place of residence or birth. Issues of onomastics, Materials of the II Republican meeting on onomastics, 1965, 245–251.
Farion, I.D. (2010). Language Norm: Destruction, Search, Restoration. Ivano-Frankivsk: Misto NV.
Holianych, M., Stefurak, R. & Babii, I. (2011). Dictionary of linguistic terms: lexicology, phraseology, lexicography. Ivano-Frankivsk: Holinei O. M.
Horodenska, K. (2013). New phenomena and processes in Ukrainian derivation: dynamics or destruction of derivational rules? Ukrainian language, 2, 3–12.
Horodenska, K. (2016). Lvivianyn – dva lvivianyna or dvoie lvivian? Ukrainian language, 4, 102.
Horpynych, O. (1979). Names of inhabitants in the Ukrainian language (issues of word formation, word usage and standardization). Kyiv: Vyshcha Shkola.
Horpynych, O. (1994). Dictionary of toponymic adjectives and names of inhabitants of Ukraine. Kirovograd.
Hutsul, L.I. Peculiarities of the accentuation of Ukrainian catoeconomies. Retrieved from: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/20153/1/%D0%9B.%20%D0%86.%20%D0%93%D1%83%D1%86%D1%83%D0%BB.pdf
Dumchak, I (2022). Structural and world formation peculiarites katoykonyms of the Ivano-Frankivsk region, Transcarpathian philological studies, 24 (1), 32–36.
Karpenko, O.P. (1985). Bibriany, bibrychany or bobriaky? The culture of the word, 28, 88–90.
Kumeda, O. (2020). To the question of the history of one name formed from a place-name: sumchany – sumіany – sumtsi..., Slavica Slovaca, 55, (1), 55–63.
Krovytska, O. (2002). Names of Persons in the Ukrainian Language Tradition of the XVI-XVIII Centuries. Semantics and word formation. Lviv: I. Krypyakevych Institute of Ukrainian Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine.
Kysliuk, L. (2012). Modern word-formation norm of the Ukrainian language: language practice and codification, Ukrainian language, 4, 52–66.
Kysliuk, L.P. (2018). Word-formative nomination in Modern Ukrainian: system –uzus – idiolect ((Doctoral dissertation, Institute of the Ukrainian language of National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv).
Lytvynska, S., Sheleheda, O. & Nikolaienkо, S. (2023). Details «Addressee» and «Text» in business correspondence: toponyms and place names, Documentary and information communications in the context of globalisation: state of the art, problems and prospects: Proceedings of the VIII International scientific-practical. conf. (pp.94-98). Poltava.
Ponomariv, O. (2011). The culture of the word: Linguistic and Stylistic Advice, Kyiv: Lybid.
Turchak, O.M. (2020). Vokative as an element of ukrainian speech etiquette (special features and trends in the framework of the newest communicative discourse), Alfred Nobel University Journal of Philology, 2 (20), 237-245. DOI: 10.32342/2523-4463-2020-2-20-25.
Ukrainian orthography. Retrieved from: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/Pravopys.2019/ukr.pravopys-2019.pdf
Valiukh, Z.O. (2009). Structural semantical specific of word-building paradigms of proper nouns due to territor, Linguistics, 3, 84–90.
Verbych, S. (2016). Dnipro or Dnipro: what the former Dnipro is now called. Retrieved from: https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/dnepr-dnipro-teper-nazyvaetsya-byvshiy-dnepropetrovsk-1463753764.html
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
