Екологічна медіаграмотність в умовах сталого розвитку
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog15(2).2024.09Анотація
Вступ. У сучасному світі все стрімко змінюється, і змінюється, погіршуючи природній баланс між використаним і відтвореним, що і стало причиною катастрофічної деградації довкілля в масштабах біосфери, а також загрозою навкіллю і здоров’ю людини. Розмірковування про способи подолання цієї кризи та усунення (або послаблення тиску) загроз привели світ до концепції сталого розвитку, яка, з-поміж іншого, опирається і на екологічну грамотність.
Методи. У дослідженні використано низку загальнонаукових та лінгвістичних методів. Зокрема, методи аналізу, синтезу, дедукції та індукції, дискурс-аналіз, описовий метод застосовано для обґрунтування теоретичної бази дослідження та узагальнення власних спостережень. Термінологічний аналіз застосовано до розгляду понять «екологічна грамотність», «екологічна медіаграмотність», «екомедійна грамотність».
Результати та обговорення. Дискурс-аналіз дав підстави виснововувати, що поняття «грамотність», «екологічна грамотність» протягом останнього століття істотно еволюціонували. Підкреслено, що в контексті сталого розвитку екологічна грамотність є ключовим поняттям для формування, корегування поведінки кожного індивідуума, щоб свідомо реагувати на екологічні виклики в сучасному світі. Екологічну грамотність потрактовано як концепцію, що є основою для майбутнього усвідомленого, відповідального сприйняття довкілля, прийняття рішень і вчинення дій для відновлення рівноваги в життєвому середовищі, а також знання, навички і мотивацію запобігання новим екологічним загрозам. В основі такого потрактування — ідеологія сталого розвитку. Усвідомлення екологічних проблем і турбота про довкілля задля його збереження і відновлення є сучасною світовою стратегією розвитку людства. Запропоновано складові екологічної грамотності. Зазначено, що екологічна грамотність базується на концепції захисту довкілля через обізнаність. Простежено роль медіа у вирішенні екологічних загроз. На прикладі Національного університету біоресурсів і природокористування України показано формування екологічної грамотності через змістове наповнення навчальних дисциплін спеціальності «Журналістика».
Посилання
Dzham, O. A. (2016). Environmental competence as an indicator of the quality of environmental education and environmental safety in the system of principles and strategies of sustainable development. Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: Ecology. Issue 14. P. 102-105. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhNU_2016_14_17
Department of Journalism and Language Communication of the National University of Life and Enviromental sciences of Ukraine (site) [Electronic resource]. Retrieved from: https://nubip.edu.ua/node/1874
The concept of national-patriotic education in the systems and education of Ukraine: order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated 06.06.2022 No. 527 https://imzo.gov.ua/dokumenti/nakazi-mon-ukrayini/
Kostrytsia, N.M., Mazur, N.V. (2019). Media literacy of future journalists – the need for time // Theory and history of social communications. Vol. 30 (69), No. 1. Part 2. P. 133–136.
Lipych, I. I. (2016). Ecological competence as a product of ecological education and ecological education. Philosophy and political science in the context of modern culture, 3(12), 107-112.
Markova, V.A. (2020). Experts in the media: from technology to ecology. Herald of V. N. Karazin Kharkiv National University. "Social Communications" series. No. 17.
On the concept of environmental education in Ukraine: Decision of the board of the Ministry of Education and Culture No. 13/6-19 dated 12.20.2001. [Electronic resource]. Retrieved from: https://zakononline.com.ua/documents/show/441315___441380
On the Sustainable Development Goals of Ukraine for the period until 2030: Decree of the President of Ukraine dated September 30, 2019 No. 722/2019. [Electronic resource]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text
Serdyuk, N. A. (2021). Environmental literacy as a factor in the consolidation of Ukrainian society. Analytical and comparative law. No. 2. P. 34—38. https://doi.org/10.24144/2788-6018.2021.02.6
Kharchenko, S. V., Shynkaruk V. D. (2022). Functional parameters of ecological communication. International journal of philology. No. 13 (2). P. 74-86. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/philolog2022.02.008
Bissinger,, K., Bogner, F.X. (2018). Environmental literacy in practice: education on tropical rainforests and climate change. Environ Dev Sustain 20, 2079–2094. https://doi.org/10.1007/s10668-017-9978-9
Biswas, A. A (2020). Nexus between environmental literacy, environmental attitude and healthy living. Environ Sci Pollut Res 27, 5922–5931. https://doi.org/10.1007/s11356-019-07290-5
Blevins, J. L., Lee, J. J., McCabe, E. E., & Edgerton, E. (2019). Tweeting for social justice in Ferguson: Affective discourse in Twitter hashtags. New Media & Society, 21(7), 1636–1653. https://doi.org/10.1177/1461444819827030
Kaya, V.H.; Elster, D. A. (2019). Critical Consideration of Environmental Literacy: Concepts, Contexts, and Competencies. Sustainability , 11, 1581. https://doi.org/10.3390/su11061581
Lopez, A. (2020). Expanding Ethics to the Environment with Ecomedia Literacy. The Handbook of Media Education Research, pp. 383-397. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/book/10.1002/9781119166900 doi: 10.1002/9781119166900.ch36
McBride, B. B., C. A. Brewer, A. R. (2013). Berkowitz, and W. T. Borrie. Environmental literacy, ecological literacy,ecoliteracy: What do we mean and how did we get here? Ecosphere 4(5):67. http://dx.doi.org/10.1890/ES13-00075.1 (https://esajournals.onlinelibrary.wiley.com/doi/epdf/10.1890/ES13-00075.1)
Nichols, T. Philip, LeBlanc, Robert Jean (2021) Media education and the limits of “literacy”: Ecological orientations to performative platforms, Curriculum Inquiry, 51:4, 389-412, DOI: 10.1080/03626784.2020.1865104
UNESCO Education Sector (2004). The plurality of literacy and its implications for policies and programs: position paper. UNESCO, Paris, France. http://unesdoc.unesco.org/images/0013/001362/136246e.pdf
Kaya, V.H.; Elster, D. (2018). Comparison of the Main Determinants Affecting Environmental Literacy between Singapore, Estonia and Germany. Int. J. Environ. Sci. Educ. 2018, 13, 1–17
UNESCO (1977). Intergovernmental Conference on Environmental Education Final Report; UNESCO: Tbilisi, Georgia. Retrieved from: https://www.gdrc.org/uem/ee/tbilisi.html
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).