Розвиток потенціалу кейс-лекції у вищій освіті: проблематика, інтерактивність, евристика
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog15(2).2024.010Анотація
Анотація. Стаття присвячена обґрунтуванню та розробці кейс-лекції як лекційного методу викладання, а також методу інтерактивного навчання в сучасній вищій школі. У результаті емпіричного дослідження виявлено суттєві недоліки в сучасній університетській лекційній методиці та підтверджено актуальність її вдосконалення. Основна увага у статті приділена визначенню нового поняття, висвітленню принципової специфіки кейс-лекції, виявленню її суттєвих переваг, пов’язаних із забезпеченням симбіотичного зв’язку самостійної навчальної роботи студентів з аудиторною роботою над конкретною темою, проблематикою змісту навчання, активізацією взаємодії суб’єктів у процесі інтерактивного спілкування, пошуком шляхів і методів розв’язання актуальних проблем, їх обговоренням, відпрацюванням алгоритмів застосування отриманих знань і рішень. Встановлено, що інтерпретація проблемної ситуації, описаної в кейсі, є ключовою для застосування мотивації до набуття нових теоретичних знань, а також надає наочний приклад для сприйняття шляхів і методів їх практичного застосування у вирішенні актуальних питань. Розроблено технологічний ланцюжок кейс-лекції, апробовано методику її проведення на прикладі монографічної культурологічної лінгвістичної теми «Дві моделі розвитку англійської державності у другій половині XVII століття: Марія чи Єлизавета?». Доведено, що кейс-лекція забезпечує подолання стереотипів і спрощень у навчанні, споживацького ставлення студентів до отримання нових знань; надає теоретичному навчанню проблемності, інтерактивності, евристичності; сприяє формуванню у студентів свідомого та зацікавленого ставлення до власного теоретичного навчання.
Посилання
Smovzhenko, L. H. (2015). Vykorystannia interaktyvnykh lektsii v mezhakh kursu «Metodyka vykladannia inozemnykh mov u vyshchii shkoli». Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, III(29), Issue: 57, 47-50.
Rome Ministerial Communique. Retrieved from http://ehea.info/Upload/Rome_Ministerial_Communique.pdf
Freire, P. (2000). Pedagogy of the oppressed. 30th ed. New York – London : Continuum. Retrieved from https://envs.ucsc.edu/internships/internship-readings/freire-pedagogy-of-the-oppressed.pdf
Kolb, A. Y., & Kolb, D. A. (2005). Learning Styles and Learning Spaces: Enhancing Experiential Learning in Higher Education. Academy of Management Learning & Education, 4:2, 193-212.
Afurobi, A., Izuagba, A., Obiefuna, C., Ifegbo, P. (2015). Effects of the Use of Lecture Method and Wordle on the Performance of Students Taught Curriculum Studies 1: EDU222. Journal of Education and Practice. 6(18), 142-149.
Goffe, W. L., Kauper, D., (2014). A survey of principles instructors: Why lecture prevails? Journal of Economic Education, 45(4), 360-375.
Smith, D. J. and Valentine, T. (2012). The use and perceived effectiveness of instructional practices in two-year technical colleges. Journal on Excellence in College Teaching, 23(1), 133-161.
Kramer, M. W. (2017). Sage on the stage or bore at the board? Communication Education, 66(2), 245–247. Doi.org/10.1080/03634523.2016.1272129.
Mazer, J. P., Hess, J. A. (2017). What is the place of lecture in higher education? Communication Education, 66:2, 236-237. Doi: 10.1080/03634523.2017.1287411.
Hathaway, K. L. (2014). An application of the seven principles of good practice to online courses. Research in Higher Education Courses. Retrieved from http://www.aabri.com/manuscripts/131676.pdf
Pan, S. C., Schmitt, A. G., Bjork, E. L., Sana, F. (2020). Pretesting Reduces Mind Wandering and Enhances LearningDuring Online Lectures. Journal of Applied Research in Memory and Cognition, 9(4), 542-554. https://doi.org/10.1016/j.jarmac.2020.07.004
Stokes, K. D. (2020). Connecting to history through service-learning: A qualitative case study investigating student engagement in core history courses : A Dissertation Submitted in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree of Doctor of Education in Curriculum and Leadership (Curriculum). Columbus : Columbus State University.
Vaughn, G. (2020). Lecture Versus Collaborative Learning Methods in Community College Classrooms : A Dissertation Submitted in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree of Doctor of Education. Walden University.
Roshni, M. (2009). Public Digital Note-Taking in Lectures : A dissertation submitted in partial satisfaction of the requirements for the degree Doctor of Philosophy in Computer Science and Engineering. San Diego : University of California.
Moschetti, W. E, Frye, B. M., Gililland, J. M., Braziel, A. J., Shah, V. M. (2021). The Emergence of Collaboration in the Education of Fellows and Residents during COVID-19. The Journal of Arthroplasty. https://doi.org/10.1016/j.arth.2021.02.019
Sadeghi, R., Sedaghat, M. M, Ahmadi, F. Sh. (2014). Comparison of the effect of lecture and blended teaching methods on students’ learning and satisfaction. Journal of Advances in Medical Education & Professionalism, 2(4): 146-150.
Tuma, F. (2021). The use of educational technology for interactive teaching in lectures. Annals of Medicine and Surgery, 62, 231-235. https://doi.org/10.1016/j.amsu.2021.01.051
Magennis, S., & Farrell, A. (2005). Teaching and Learning Activities: Expanding the Repertoire to Support Student Learning. In: Emerging Issues in the Practice of University Learning and Teaching. O’Neill, G., Moore, S., McMullin, B. (Eds). Dublin: AISHE, 42-53.
Lalley, J. P., Miller, R. H. (2007). The Learning Pyramid: Does It Point Teachers in the Right Direction. Education, 128(1), 64-79.
Letrud, K., (2012). A Rebuttal of NTL Institute’s Learning Pyramid. Education, 133(1), 117-124.
Masters, K. (2020). Edgar Dale’s Pyramid of Learning in medical education: A literature review. Medical Education, 54, 22-32. https://doi.org/10.1111/medu.13813
Schiller, F. (2006). Mary Stuart. A Tragedy. Retrieved from https://www.gutenberg.org/files/6791/6791-h/6791-h.htm#link2H_4_0021
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
