Джерела походження англійської біотехнологічної
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog13(4_1).2022.003Анотація
У статті схарактеризовано особливості формування англійської біотехнологічної термінологічної системи, яка викликає зростаючий інтерес у мовознавців, оскільки це молода терміносистема, яка перебуває на етапі формування в зв'язку з високим рівнем нововведення і динамізму біотехнології. Це робить актуальними лінгвістичні дослідження, пов'язані з вивченням нової терміносистеми. Об'єктом дослідження нашої статті є англомовна спеціальна (термінологічна) лексика, що номінує поняття біотехнологічної сфери. З лінгвістичної точки зору ця галузь знання характеризується особливою біотехнологічною термінологією, яка ще формується і утворюється, головним чином, в англійській мові, хоча розробка наукових досліджень в галузі біотехнології не є пріоритетом англо-американського співтовариства. У зв’язку з цим виникає питання щодо визначення джерел утворення термінів галузі біотехнології, що є необхідним для розуміння тих чинників, що впливають на загальний склад лексики англійської мови. Матеріалом дослідження послужила вибірка, яка складається з термінологічних одиниць сучасної англійської мови, що належать до сфери біотехнологій, відібраних зі спеціалізованих словників, наукових праць з проблем біотехнологій, інтернет-сайтів, присвячених створенню та виробництву нових модифікованих організмів і продуктів. В ході аналізу ми спиралися на методи суцільної вибірки мовного матеріалу, дефініційного аналізу, класифікування, а також порівняльний аналіз і статистичний метод. На основі проаналізованих джерел англійських біотехнологічних термінів зроблено висновок, що біотехнологічна терміносистема розвивається під впливом семантичних процесів в лексиці загальнонаціональної мови та їх засвоєння біотехнологічною терміносистемою. Рух лексичних одиниць зі складу загальновживаної лексики до термінології біотехнології пов'язаний з термінологізацією їх значення. Термінологізація полягає в особливості одного і того самого слова функціонувати в нетермінологічному і термінологічному значеннях, тобто як розвиток у загальнолітературного слова особливих термінологічних значень. Важливим джерелом збільшення англійської біотехнологічної термінологічної системи є запозичення із термінології різних дисциплін і галузей, оскільки біотехнологія являє собою комплексну інтеграційну науку, що поєднує в собі десятки розділів і напрямків. Поширенішим джерелом формування біотехнологічної терміносистеми є метафоризація. Найбільш вагомим джерелом поповнення біотехнологічної термінологічної системи виступають словотворчі процеси: афіксація (префікси, суфікси), складання основ, абревіація. Розвиток біотехнологїї як науки та глобалізація зумовлюють поповнення біотехнологічної терміносистеми за рахунок неологізації.
Посилання
Hanych, D. I. (1985). Slovnyk linhvistychnykh terminiv [Dictionary of linguistic terms]. Kyiv: Vyshcha shkola. 360 p.
Rytikova, L. (2008). Osoblyvosti formuvannia biotekhnolohichnoi terminolohii anhliiskoi movy [Peculiarities of English biotechnology terminology formation]. Agrarian science and education. 3-4, P. 122-126.
Rytikova, L. (2010). Biotekhnolohichna terminosystema v konteksti stanovlennia naukovoi haluzi [Biotechnology term system in the context of scientific branch establishment]. Scientific space of Europe: VI International scientific-practical conference. Przemysl, October 21-22 Przemysl: “Nauka i studia”.
Selivanova, O. O. (2010). Linhvistychna entsyklopediia [Linguistic encyclopedia]. Poltava: Dovkillia-K, 844 p.
Selivanova, O. O. (2013). Metafora v linhvistychnii terminolohii: kohnityvnyi aspekt [Metaphor in linguistic terminology]. Ukrainska terminolohiia i suchasnist: zbirnyk naukovykh prats. Kyiv.
Skorokhodko, E. F. (2006). Termin u naukovomu teksti [Term in scientific text]. Kyiv: Lohos, 299 p.
Syrotina, O. O. (2020). Neolohizmy v anhliiskii terminolohii sfery biotekhnolohii (Neologisms in English biotechnological terminology). Scientific journal «International journal of philology». Kyiv: «Milenium», 11(1). P. 90-95. DOI: http://dx.doi.org/ 10.31548/philology2020.01.090
Syrotin, O. (2012). Osoblyvosti struktury ta perekladu biotekhnolohichnykh terminiv [Peculiarities of structure and translation of biotechnological terms]. Journal of Dnipropetrivsk Alfred Nobel University. Series “Philological sciences”. 2(4), P. 206-209.
Gainutdinova, Z., Mukhtarova, A. D. (2019). Structural and semantic features of multicomponent terms in the field of biotechnology. EurAsian Journal of Biosciences. 13(2), P. 1463-1466.
Longman Dictionary of Contemporary English (2000). Longman Group Ltd.
Myshak, E. (2017). Morphological peculiarities of English one-component terms of biotechnologies. Cogito, 3. P. 64-71. Retrieved from: http://cogito.ucdc.ro/cogito-september2017.pdf.
Myshak, E. (2017). The main means of formation of biotechnological terms. European Journal of Research, 3(3). P. 19- 40.
Rohach, L. (2019). Semantic Phenomena Characterizing English Terminology of Biotechnology. Modern studies of foreign philology. 17, P. 112-120.
Syrotina, E. (2020). Linguocognitive aspect of metaphorization in the Еnglish language terminologу of biotechnology sphere. Cogito-Multidisciplinary research Journal, (2), P. 202-212.
Syrotin, A. (2017). Multi-Component English Terms of Biotechnology Sphere. Cogito. Multidisciplinary Research Journal. 9(3), P. 78-86.
Zaid A. Glossary of biotechnology and genetic engineering. Retrieved from: http://www.fao.org/3/ax3910e.pdf
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).