Понятійні категорії, репрезентовані англомовними епізоотологічними термінами
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog13(4_1).2022.005Анотація
У статті розглянуто понятійні категорії, представлені англомовними термінами епізоотології. Актуальність розвідки зумовлена потребою у систематизації епізоотологічної термінології через моделювання понятійних категорій, репрезентованих мовними засобами. Метою цього дослідження є вивчення категоризації англомовних термінологічних одиниць епізоотології відповідно до типів понять, які вони репрезентують, та визначення відсоткового співвідношення складу виділених груп у рамках аналізованої галузі знання. Дослідження проводилось на основі вибірки лексикографічних даних, зафіксованих у спеціалізованих та тлумачних словниках англійської мови. У ході аналізу лексикографічного матеріалу було запропоновано методи суцільної вибірки мовного матеріалу, дефініційного аналізу, класифікації, а також порівняльний аналіз та статистичний метод. Відповідно до мети дослідження проаналізовано підходи вчених до визначення типології категорій. Різні наукові дисципліни мають свій власний набір категорій, що базуються на буттєвих (онтологічних) категоріях як найбільш абстрактних величинах, які є невід'ємними характеристиками дійсності і відображають її найбільш загальні властивості і зв'язки. Типологія категорій варіюється залежно від належності термінологічних корпусів до технічних, природничих чи гуманітарних наук. Аналіз термінів епізоотології показав, що вони структуруються за такими категоріями: «біологічний об'єкт», «процес», «ознаки і властивості», «методи і технології», «величини і одиниці виміру» У досліджуваній термінології ці категорії виконують функції класифікації, інформативності та ідентифікації. У статті визначено найбільш і найменш поширені понятійні категорії, які виражаються англомовними термінами епізоотології. Обґрунтовано важливість вивчення типології термінологічних одиниць для аналізу системної організації спеціалізованої лексики.
Посилання
Abrosimova, E. E. (2022) Veterinary discourse in the mirror of modern scientific research: a systematic review. Philological Sciences. Questions of theory and practice. Volume 15 (3). pp.751-758.
Atamas, V. Ya. (2008). Modern problems of epizootology. Agrarian Bulletin of the Prychornomorya: Collection of scientific works. Odessa. Vol. 42, part 2: Veterinary sciences. Assigned prof. V. M. Zhedenov. P. 4-7.
. Amelina S. M., Gopak I. M. (2016). Structural and semantic characteristics of the English terms in the subdivision of veterinary medicine in the context of the Ukrainian translation. Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine Series: Philological sciences. Vol. 248. P. 156–161.
Bekysheva, E. V. (2007). Forms of linguistic representation of epistemological categories in clinical terminology. (Author's thesis. ... Doctor of Philology). 50 p.
Golovanova, E. I. (2011). Introduction to cognitive terminology. 224 p.
Grinev-Grinevich, S. V. (2008). Terminology. 304 p.
Zherebilo, T. V. (2010). Dictionary of linguistic terms. Nazran: Pilgrim. 486 p.
Kandelaki, T. L. (1977). Semantics and motivation of terms. 168 p.
Komarova, L. N. (2017). Origins of veterinary terminology. In: A new word in science: development strategies. P. 209-211.
Latu, M. N. (2015). Nomination in developing term systems: monograph. 192 p.
Lashkul, V. A. (2021). Linguistic means of the process category in English epizootological terminology. Scientific journal "International Philological Journal", Vol 12 (4). P. 50-54.
Lotte, D. S. (1961). Fundamentals of constructing scientific and technical terminology: questions of theory and methodology. 160 p.
Nedosekov, V. V, Lytvyn, V. V, Polishchuk, V. P., Melnyk, V. V., Gomzykov, O. M., Martyniuk, O. G. (2014). Dictionary of epizootological terms. Kyiv: Ryabina JSC, 90 p.
Nemova, T. V., Lychuk, M. I. (2020). Peculiarities of the formation and translation of the terminology of clinical veterinary hematology. International journal of philology. Vol. 11 (3). P.73-81.
Rozhkov, Y. G. (2021). Verbalization of animal diseases by means of the English language: linguistic-cognitive and structural-semantic aspects: diss. Borys Grinchenko Kyiv University, 224 p.
Syrotina, O. (2021). Representation of the process category in the English-language clinical terminology of veterinary medicine. Studia Humanitatis. 3.
Superanskaya, A.V., Podolskaya, N. V., Vasilyeva N. V. (2003). General terminology. Questions of theory. 246 p.
Timkina, Yu. Yu. (2017). English lexical and grammatical units of the field "Veterinary". Baltic Humanitarian Journal. 2 (19). P. 62–65.
Cherepovska, T., Binkevich, O. (2019). Morphological peculiarities of veterinary terminology in the context of teaching English for specific purposes. Scientific notes of the National University "Ostroh Academy": series "Philology". Issue 5 (73). P. 310–312.
Yagenych, L. V. (2020). To the question about the classification of the terminology of veterinary medicine in modern English language. Fundamental science for universities. 1. P. 342-351.
Edward, B. (2015). Black's Veterinary Dictionary. London: Bloomsbury. 514 p.
Miquel Porta. A Dictionary of Epidemiology. Retrieved from: http://www.academia.dk/BiologiskAntropologi/Epidemiologi/PDF/Dictionary_of_Epidemiology__5th_Ed.pdf
Rozhkov, Y . (2022). Linguistic Representation of the Feature Category in the Еnglish Clinical Veterinary Terminology. Cogito – Multidisciplinary Research Journal. Vol. 14 (1). P.188-203.
Rozhkov, Y., Syrotin, A. (2021). Verbalization of the concepts of disease and animal disease in English. Cogito – Multidisciplinary Research Journal . 13 (4). P. 224-233.
Rozhkov, Y., Syrotina, O., Lashkul, V. (2022). Semantic phenomena in English clinical terminology of veterinary medicine. Cogito – Multidisciplinary Research Journal . 14 (3). P. 247-266.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
