Франц Кафка в коміксі. Опис деяких прикладів
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog13(4_1).2022.006Анотація
Франц Кафка вважається автором важкочитаної літератури, цінність якої визнається переважно вузьким колом фахівців. Однак, розглядаючи деякі аспекти сучасної та масової культури, а особливо присутність творів Кафки в коміксах, потрібно підтвердити традиційне переконання в елітарності цієї прози.
Девід Зейн Майровіц (1943-) опублікував у 1993 році разом із карикатуристом Робертом Крамбом графічну книгу «Кафка для початківців», у деяких виданнях відому як «Знайомство з Кафкою». Що стосується графічної книжки Mairowitz/Cramb, то вона містить кілька графічних компонентів: комічні адаптації деяких із найвідоміших творів Кафки, включно з оповіданнями «Метамороза», «Катальна колонія» чи «Суд», а також короткий перелік сюжетів. з трьох романів: «Америка», «Процес» і «Замок». У роботі Майровіца / Крамба ми також знаходимо найважливіші біографічні факти Кафки, які частково проілюстровані академічним есе, а частково комічними кадрами з послідовністю біографічних подій, поданими в текстових кадрах.
Успіх видавництв із гумористичною подачею фрагментів творів Кафки спонукав Девіда Зейна Майровіца до розробки тексту для графічного роману «Замок» (2013) за мотивами однойменного роману. Автором малюнків для цього видання був чеський художник і музикант Яромір Швейдік під псевдонімом Яромір 99. Композиція Майровіца та Яромира є ще одним актом утвердження творчості Кафки у світі коміксів. У «Замку» ж різноманіття комічних прийомів обмежувалося монохромною формою малюнка та витинанок.
Присутність Кафки в коміксах є наслідком інклюзивного характеру популярної культури, автори якої вміють використовувати у власних цілях піднесене мистецтво сучасної прози. У результаті творчість Кафки стає знаком часів модернізму, зображенням явищ людського відчуження в реальності державних кабінетів чи корпоративних систем.
Посилання
Adorno, T. H. (1991). Zapiski o Kafce. Trans. Wołkowicz A. Literatura na Świecie, no 6, p. 149 and 165.
Benjamin, W. (1996). Franz Kafka. Trans. by Sikorski J. [In:] Ibidem. Anioł historii. Eseje, szkice, fragmenty. Ed. Orłowski H. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, p. 185.
Benjamin, W., Scholem G. (2003). Korespondencja. Trans. by Lipszyc A. Literatura na Świecie, no 1-2, p. 346-398.
Blank,J. (2015). Literaturadaptionenim Comic. Ein modulares Analysemodell, Berlin: Christian A. Bachmann Verlag.
[Hg.] Bogdal, K. M. (1993). Neue Literaturtheorien in der Praxis. Textanalysen am Beispiel von Franz Kafkas “Vor dem Gesetz”. Opladen: Vandenhoeck&Ruprecht.
Brod, M. (1982). Franz Kafka. Opowieść biograficzna. Trans. by Zabłudowski T., Warszawa: Czytelnik.
Cersovsky, P. (1983). Phantastische Literatur im ersten Viertel des 20. Jahrhunderts: Untersuchungen zum Strukturwandel des Genres, seinen geistesgeschichtlichen Voraussetzungen und zur Tradiction der „schwarzen Romantik“ insbesondere bei Gustav Meyrink, Alfred Kubin und Franz Kafka. München: Fink.
David, Zane Mairowitz. Retrieved from: https://de-academic.com/dic.nsf/ dewiki/308042 [access: 16.10.2022]
Fialová-Fürstová, I. (1995). Der Beitrag der Prager deutschen Literatur zum deutschen literarischen Expressionismus: relevante Topoi ausgewählter Werke. St. Ingbert: Röhrig Universitätsverlag.
Goldstein, B. (2000). Andy Warhol. His Kafka and “Jewish Geniuses”. Jewish Social Studies. New Series, vol. 7, No. 1, pp.127-140.
Hohlbaum, Ch. (2018). Kafka im Comic. Würzburg: Königshausen & Neumann.
Hummitzsch, T., (2013). Crumb hat dieselben Ängste wie Kafka. Tagesspiegel. 14 Mai 2013. Retrieved from: https://www.tagesspiegel.de/kultur/comics/crumb-hat-dieselben-angste-wie-kafka-6957760.html [access: 25.10.2022]
[Hg.] Jahraus, O., Neuhaus S. (2007). Kafkas „Urteil” und die Literaturtheorie. Zehn Modellanalysen. Stuttgart: Reclam.
Jaromír. Retrieved from: http: /jaromir99.weebly.com [access: 15/08/2022]
Jaromir 99. Ke comic jsem se dostal nedopatřením. Retrieved from: https://www.goethe.de/ins/cz/prj/jug/kul/cs11636184.htm. [access: 15/08/2022]
Jaromir 99. Kafkův Zámek mě posouvá dál. Retrieved from: https://www.goethe.de/ins/cz/prj/jug/kul/cs11559957.htm [access: 15/08/2022]
Kalinowski, D. ”Parabola, do której klucz skradziono” and „choroba tradycji”. Teodor W. Adorno i Walter Benjamin piszą o Kafce. [In:] [Ed.] Bobryk R. i Zychowicz J. (2006). Z punktu widzenia Szkoły Frankfurckiej. Literatura, kultura, teoria krytyczna. Siedlce: Wydawnictwo Akademii Podlaskiej, p. 47-61.
Kalinowski, D. (2020). ”The Castle” by Franz Kafka as a Prefiguration of Dystopia. MEJO. The MELOW Journal of World Literature, vol. 4, February 2020, p. 22-31.
Lektura Kafki przynosi pocieszenie (2003), z Andrzejem Płoskim rozmawia Andrzej M. Kobos. Zwoje, no 2, p. 67-84.
Mairowitz, D. Z., Crumb R. (1993) Introducing Kafka. New York: Totem Books.
Musiał, Ł. (2009) ZwierzoczłekoKafka. Konteksty. Polska Sztuka Ludowa, vol. 4, p. 69-75.
Nabokov, V. (1987). Przemiana. Trans. by M. A. Jaworski. Literatura na Świecie, vol 2, p. 182-213.
Rutka, A. (1997). Zur Verweisenden Funktion der Tiere als Nebenfiguren und der Tierbezeichnungen bei Franz Kafka. Lublinensis Materiales Neofilologia, vol. 21, p. 113-123.
Schmitz-Emans, M. (2012). Literatur-Comics. Adaptionen und Transformationen der Weltliteratur. Berlin: De Gruyter.
Skrzypczyk, K. (2001). Komiks – „medium postmodernistyczne”. [In:] [Ed.] Skrzypczyk K. Sztuka komiksu w perspektywie polskiej komiksologii. Antologia referatów…, Łódź: Łódzki Dom Kultury, p. 34-46.
Steinaecker, T. von (2013). Gescheiterte Verwandlung: Kafkas Werk als Comic Graphic Novels ohne Tiefe und Fantasie. Die Welt. 17. Juli 2013.
Szyłak, J. (2000). Poetyka komiksu. Warstwa ikoniczna i językowa. Gdańsk: Słowo Obraz/Terytoria.
Tuszyńska, K. (2015). Narracja w powieści graficznej. Warszawa: PWN.
https://vinculando.org/papa_caliente [access: 16.10.2022]
Wolk, D. (2007). Reading Comics. How graphic novels work and what they mean. Philadelphia: Da Capo Press.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).