Телескопія як спосіб творення неолексики періоду пандемії в англійській та українській мовах
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog14(1).2023.05Анотація
Актуальність. Пандемія не тільки призвела до змін способу, умов життя людства, але й сприяла поповненню словникового складу англійської та української мов, будучи передумовою появи нових слів і словосполучень, що охоплювали коронавірусну тематику.
Методи. Для досягнення поставленої мети використано метод аналізу мовознавчої літератури і метод узагальнення, Матеріалом наукової роботи слугували лексеми концептосфери «пандемія СOVID-19», отримані з допомогою довільної вибірки з україно- і англомовних сайтів та вебсторінок друкованих й онлайнових засобів масової інформації.
Результати дослідження та їх обговорення. Розглянуто явище телескопії як процес творення нових лексем внаслідок злиття окремих елементів, простежено звуження межі телескопії. Виявлено, що чинником виникнення неолексем, утворених із допомогою телескопії, вважають «мовну економію», або «закон економії мовних зусиль», у якому поєднано прагнення до лаконічності і добір найбільш інформативних мовних засобів. Лінгвісти відзначають комбінований характер означеного явища, що зумовлено використанням способів стягнення основ (що властиве словоскладанню), скорочення та поділу слів (формотворення). Для структури телескопізму важливо визначити його базис, тобто порядок розташування частин у телескопізмі. Зазвичай базисом є останній мотивувальний елемент, якщо телескопізм схожий до словосполучення. Як показали результати дослідження, для творення неолексем періоду пандемії в порівнюваних мовах базисом виступають переважно самостійні частини мови. Відомі різні класифікації телескопізмів. Ми структурували аналізовані неолексеми відповідно до класифікації, в основу якої покладено структурний принцип: повні телескопізми, часткові телескопізми, гаплологи. Найбільш продуктивними типом творення телескопізмів в англійській мові є часткова телескопія. В українській мові телескопічний спосіб словотворення розвинувся під впливом англійської мови і на сучасному етапі є малопродуктивним у творенні неолексем періоду пандемії.
Посилання
Vesna, T. V., Teletska, T. V. (2020). Leksychni innovatsii periodu koronavirusnoi pandemii [Lexical innovations during the period of the coronavirus pandemic]. Zapysky z romano-hermanskoi filolohii [Notes on Romano-Germanic philology]. 2020. Vyp. 1. P. 82-89.
Zhulinska, M. (2021). Neolohizmy periodu pandemii yak vidobrazhennia suspilnoi svidomosti [Neologisms of the pandemic period as a reflection of public consciousness]. Mizhnarodni vidnosyny, suspilni komunikatsii ta rehionalni studii [International relations, public communica-tions and regional studies]. № 1 (9). P. 63–72.
Zavodna, L. (2021) Leksychni novotvory, vynyknennia yakykh zumovleno suchasnymy suspilnymy protsesamy [Lexical innovations, the emergence of which is determined by modern social processes]. Molod i rynok [Youth and the market]. № 9. P. 140-144.
Zatsnyi, Yu. V. (2007). Suchasnyi anhlomovnyi svit i zbahachennia slovnykovoho skladu [The Modern English-Speaking World and Enrichment of the Vocabulary]. Lviv : PAIS. 228 p.
Misnyk, N. V. (2019). Deryvatsiini protsesy yak aspekt formuvannia terminolohichnoho fondu medychnoi nauky [Derivative processes as an aspect of the formation of the terminological fund of medical science]. URL: https://iul-nasu.org.ua/pdf/termvisnik/terv.
Omelchuk, S. A., Mandych, T. M.(2020). Kontekstnyi analiz abreviatury Sovid-19 ta leksychnykh variantiv yii na peretyni leksykolohii, slovotvoru y syntaksysu [Contextual analysis of the abbreviation Sovid-19 and lexical variants ii at the intersection of lexicology, word formation and syntax]. Vyklyky ta dosiahnennia yevropeiskykh krain u haluzi filolohichnykh doslidzhen : kolektyvna monohrafiia [Challenges and progress of European countries in the field of philological research: a collective monograph]. Ryha, Latviia: “Vydavnytstvo Baltija”. 626 p.
Semehyn, T. C. (2022). VAX yak novyi etap u rozvytku COVID-neolohizmiv [VAX as a new stage in the development of COVID neologisms]. Visnyk KNLU [Bulletin of KNLU] Seriia Filolohiia. Tom 25. № 1. P. 98-102.
Tepla, O. M. (2022). Tvorennia koronavirusnoho vokabuliaru yak tendentsiia rozvytku neolohii [The creation of the coronavirus vocabulary as a trend in the development of neology]. Mizhnarodnyi filolohichnyi chasopys [International Philological Journal]. Vyp. 13. Ch. 1.
Tymchuk, A. O. (2020). Semantychnyi analiz neolohizmiv periodu pandemii Covid-19 (na materialakh anhlomovnoho saitu BBC) [Semantic analysis of neologisms during the period of the Covid-19 pandemic (on the materials of the English-language website of the BBC)]. Almanakh nauky [Almanac of science]. № 5 (38) traven. Retrieved from: http://almanah.ltd.ua/save/2020/%E2%84%96%205_2020.htm.
Tymoshchuk, N. (2021). Neolohizmy na poznachennia yavyshch covid-19: morfolohichnyi aspekt [Neologism for the designation of tsovid-19 phenomenon: morphological aspect]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk [Current issues of humanitarian sciences ]. Vyp 35.T. 5. P. 168-172.
Tereshchenko, L. Ya. (2020). Linhvistychna vidpovid na COVID-19: movna hra i trudnoshchi perekladu [Linguistic response to COVID-19: possible game and difficulties of translation]. Sotsialno-politychni, ekonomichni ta humanitarni vymiry yevropeiskoi intehratsii Ukrainy [Socio-political, economic and humanitarian dimensions of the European integration of Ukraine] : zbirnyk naukovykh prats VIII Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. m. Vinnytsia, 03 chervnia. Vinnytsia. Ch. 4. P. 254–261.
Kharchenko, S. V. (2020). Novotvory periodu koronavirusnoi pandemii v mediinomu prostori Ukrainy [Innovations of the period of the coronavirus pandemic in the media space of Ukraine]. Mizhnarodnyi filolohichnyi chasopys [International journal of philology]. Vol. 11, № 4. P. 104-110.
Shchepok, A. O. (2021). Ukrainskyi vokabuliar koronavirus [Ukrainian vocabulary of the coronavirus]. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho [Scientific notes of TNU named after V. I. Vernadskyi]. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka. Vol. 32 (71). № 2 Ch. 1. P. 83-88.
Syzonov, D. (2020). Concept of Creating an E-Filing System of Language Innovations (Media and Ecological Aspect). Logos. 2021. Issue 107. P.145-154.
Guralnik, T.A., Pavlova, A.V. (2020). Language Play and Lexical Innovation of the 21st Century English. European Proceedings of Social and Behavioural Sciences. Vol. 83. P. 168-179. https://doi.org/10.15405/epsbs.2020.04.02.19.
Roig–Marín, A. (2021). English-Based Coroneologisms: A short Survey of our Covid-19-Related Vocabulary. English Today . Vol. 37. Issue 4 . December. P. 193 – 195.
Zrigue A. COVID-19 Telescoping and Neologisms. International Journal of Arts and Social Science. 2020. Vol. 3, No. 4. P. 1–7.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
