Лінгвокогнітивний підхід до вилучення термінів з корпусу ветеринарних текстів
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog14(4).2023.05Анотація
Це дослідження заглиблюється в складний ландшафт комп’ютерної лінгвістики з цілеспрямованим дослідженням проблем ідентифікації термінів у сфері ветеринарної медицини.
Був проведений всебічний аналіз, включаючи автоматизоване виділення однослівних термінів та структуровані моделі, що спостерігаються в двослівних термінах у ветеринарних словниках та науковій літературі. Дослідження розпочалося з докладної ідентифікації 462 однослівних термінів. Особливий акцент був зроблений на проблемах, притаманних автоматизації виділення термінів, що характеризуються мовною різноманітністю та потенційною двозначністю.
Виявлено, що лише 59% термінів розміщуються в розділі заголовка, це підкреслює потребу в адаптивних методах вилучення, налаштованих на різноманітний розподіл термінів у структурі словника. Наукові тексти ще більше ускладнили ландшафт ідентифікації термінів, демонструючи різну частотність термінів, спонукаючи до критичної оцінки стандартних методів відбору лексем. Спираючись на ці ідеї, дослідження пропонує стратегії вдосконалення процесів автоматизованої ідентифікації термінів. Це включає в себе використання передових методів обробки природної мови для однослівних термінів і підтримку адаптивних методів вилучення для словників, а також пропозицію гібридного підходу для наукових текстів.
Міждисциплінарний характер дослідження підкреслюється визнанням співпраці між лінгвістами, науковцями з обчислювальної техніки та експертами в галузі як вирішальної для розробки складних моделей і онтологій, які точно відображають унікальні лінгвістичні нюанси ветеринарної медицини. Оскільки цифровий ландшафт продовжує свій розвиток, це дослідження сприяє не лише розвитку комп’ютерних лінгвістичних методологій, але й передбачає створення термінологічних ресурсів, які відображають динамічну природу мови у сфері ветеринарії. Завдяки всебічному аналізу проблем і можливостей, це дослідження прагне вибудувати шлях для більш точних і адаптованих автоматизованих систем, відкриваючи перспективи для розширення області комп’ютерної лінгвістики.
Посилання
Zhabotynska, S. A. (2013). Kohnityvna linhvistyka: pryntsypy kohnityvnoho modelyuvannya [Cognitive linguistics: principles of cognitive modeling]. Linguistic studies.–Cherkasy: Siyach, P. 3-11.
Zhabotynska, S. A. (2015). Kontseptualʹnyy analiz movy: freymovi merezhi [Conceptual analysis of language: frame networks]. Language. Scientific and theoretical journal of linguistics, (9), P. 81-92.
Zhabotynska, S. A. (2014). Imya yak tekst: kontseptualʹna merezha lohichnoho znachennya (analiz nazvy emotsiyi) [The name as a text: a conceptual network of logical meaning (analyzing the name of an emotion)]. Cognition, communication, discourse. (6), P. 47-76.
Zhukovska, V. V. (2013). Vstup do korpusnoyi linhvistyky: navchalʹnyy posibnyk [Introduction to corpus linguistics: a study guide]. Zhytomyr: ZhDU Publishing House named after Ivan Franko, 146 p.
Perkhach, R. (2015). Zastosuvannya kompʺyuternykh tekhnolohiy pry doslidzhenni medychnoyi terminolohiyi [Application of computer technologies in the study of medical terminology]. Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House, P. 186-188.
Perkhach, R. (2017). Korpus instruktsiy do medychnykh preparativ yak metod doslidzhennya medychnoyi terminolohiyi [Corpus of instructions for medical preparations as a method of researching medical terminology]. Philological studies. Scientific Bulletin of Kryvyi Rih State Pedagogical University, (13), P. 171-175.
Abraham-Barna, C. G. (2011). Creating a French-Romanian Bilingual Terminology of Veterinary Parasitology. Bulletin UASVM Horticulture, 68(2), P. 87-95.
Baker, M. (2015). Corpora in translation studies: An overview and some suggestions for future research. Target. International Journal of Translation Studies, 7(2), P. 223-243.
Baker, P. (2019). Glossary of corpus linguistics. Edinburgh: Edinburgh University Press, 187 p.
Biber, D. (2018). Corpus linguistics: Investigating language structure and use. Cambridge University Press, 341p.
Biber, D. (2012). Corpus-based and corpus-driven analyses of language variation and use. The Oxford handbook of linguistic analysis. Oxford University Press., 545 p.
Bowker, L. (2016). Towards a corpus-based approach to terminography. Terminology. International Journal of Theoretical and Applied Issues in Specialized Communication, 3(1), P. 27-52.
Edward, B. (2015). Black’s Veterinary Dictionary, 514 p.
Geeraerts, D. (2011). Introduction: Prospects and problems of prototype theory. Linguistics, 27(4), P. 587-612.
Gonzales, M. C. (2022).Variation in Spanish Accounting Terminology Implications for Translators. Terminology, 28(1), P. 65-102. (scopus)
McFarland, C. (2013). Veterinary Dictionary and Horseman’s Guide. Phoenix: Western Horseman, 192 р.
Oostdijk, N. (2010). A corpus linguistic approach to linguistic variation. Amsterdam: Literary and Linguistic Computing, 3(1), P. 12-25.
Oostdijk, N. (2021). Corpus linguistics and the automatic analysis of English. Amsterdam-Atlanta(GA): Rodopi, 269 p.
Rozhkov, Yu., Syrotin, O. (2022). Verbalization of the concepts of disease and animal disease in English. Cogito multidisciplinary research journal. Bucharest. Vol. XIII (4), P. 224-233 (Scopus)
Wiebe J. (2010). Learning subjective adjectives from corpora. New-Mexico: New-Mexico State University, 20(4), P. 54-70.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
