Багатство лексичного фонду європейських мов крізь призму термінів міжнародної дипломатії
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog14(2).2023.05Анотація
Процес вивчення елементів слів на перший погляд здається застарілим і зашкарублим. Але стуктуралістичний підхід до вивчення мови допомагає не лише по-філософські поглянути на розвиток граматики, але й встановити глибинні зв’язки у будові закодованих значень, сприяє вивченню новітніх смислів у тенденціях номінацій, пов’язаних із інтернаціоналізацією та глобалізацією як феноменами сучасного життя. У широкому тлумаченні – це просто цікава і захоплююча подорож в історію мови, оскільки терміни з кінцевими елементами класичного походження дедалі частіше зазнають різного ступеня адаптації в сучасних європейських мовах. Розгляд шляхів і способів проникнення кінцевих терміноелементів у системи різних мов – важливий крок у вивченні сучасних мов, дослідженні етимології, вивченні терміноелементів у нових європейських мовах. У роботі презентовано детальний аналіз словникових дефініцій, у структурі яких виділено фінальні терміноелементи. Доведено, що будь-яка методика дослідження (контекстуальна, зіставна, інтерпретаційна, дистрибутивна, компонентна, асоціативна) має право на своє існування. А поява нових термінів чи адаптація давно відомих – це виклик цифровізаційним процесам сьогодення. Матеріалом для дослідження слугували етимологічні, тлумачні словники польської, німецької, французької, української мов. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що терміни з кінцевими елементами класичного походження зазнали різного ступеня адаптації в сучасних європейських мовах. Для них характерний «стандартний набір» семантичних груп значень, а за походженням терміни сходять до класичних мов. У статті використано описовий і зіставно-типологічний методи дослідження; динаміку адаптації термінів та їх значень проведено у синхронному зрізі та діахронії. Висновки ілюструють типові метамоделі, у яких закодовано інформацію. Компаративне дослідження містить рекомендації застосунку (термінологічна матриця існує і її потрібно дотримуватись; новітні технології і пов'язаний з ним штучний інтелект відшліфовуються завдяки мовним одиницям, які формують текстові відрізки; елементи термінології здатні екстраполюватися).
Посилання
Selivanova O. (2010) Linhvistychna entsyklopediia [Linguistic encyclopedia]. Poltava: Dovkilya-K. 844.
Сhaika, O., Vakulyk, I., Hutyriak O. (2023). Multiculturalism in education: teaching foreign languages and translation. Ad Alta. 2023. 13(01). XXXI. URL: https://www.magnanimitas.cz/ADALTA/130133/PDF/130133.pdf
Brückner, A. (1985). Slownik etymologiczny języka polskiego. Warszawa, 1970. 806 с.
Christen, N., Neustein, A. (2023). GUIs, robots, and language: Toward a neo-Davidsonian procedural semantics. In: Neustein, A., Mahalle, PN, Joshi, P., Shinde, GR (eds) AI, IoT, Big Data and Cloud Computing for Industry 4.0. Signals and Communication Technologies. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-29713-7_24
Classifying Human-Robot Interaction: An Updated Taxonomy (2023). https://www.sci.brooklyn.cuny.edu/~sklar/teaching/f06/air/papers/yanco-drury-tax-smc04.pdf
Dauzat, A. (1938). Dictionnaire étymologique de la langue francaise Librairie Larousse. Pаris. 824.
Holly A. Yanco and Drury Jill. (2004). Classifying Human-Robot Interaction: An Updated Taxonomy. 2004 IEEE International Conference on Communications (IEEE Cat. No.04CH37577). Paris, France, 2004. https://www.sci.brooklyn.cuny.edu/~sklar/teaching/f06/air/papers/yanco-drury-tax-smc04.pdf https://arxiv.org/pdf/1401.3372.pdf
Kimmeyer, L., Wortman, K., Kitayama, S., Lemelson R., Cummings K. (2020). Culture, mind and brain: new concepts, models and applications. Contemporary perspectives in the social and behavioral sciences. Cambridge: Cambridge University Press. 2020. doi:10.1017/9781108695374
Kluge, F. (1975). Etymologisches Wörtrbuch der Deutschen Sprache. Berlin, New York, 1975. 915.
Lifelong learning: models and methods of implementation. (2023). Collective monograph. Kharkiv: РС Теchnology center, 2023. 148. URL: https://doi.org/10.15587/978-617-7319-70-1
Muratoglu N., Halleran A., Shimeka S. (2021). Implementing eTwinning in National Education Policies from Practice to Policy: Monitoring Report 2021. European Commission. European Education and Culture Agency. Office of Publications, 2021. URL: https://data.europa.eu/doi/10.2797/6391
Racontez-moi terminologie (2016). Parlament europeen. URL: http://surl.li/bcrfw
Smagorinsky, P. (2001). Rethinking protocol analysis from a cultural perspective. Annual Review of Applied Linguistics, 2001. 21. 233-245. doi:10.1017/S0267190501000149
Terminology Coordination Unit of the European Parliament. (2018). Why is terminology your passion? The fourth collection of interviews with prominent terminologists. 2018. URL: http://surl.li/bcrhq doi 10.2861/969631
Teun A. van Dijk. (2009). Society and Discourse How Social Contexts Influence Text and Talk. Cambridge University Press. 299. URL: http://surl.li/ddczq
Vakarelov O. (2010). Precognitive semantic information. Know, Technology and Polycy. 23? 193-226. https://link.springer.com/article/10.1007/s12130-010-9109-5
Vakulyk, I., Voskoboinikova, H., Haharin, M., Chabaiovska, M., Dovzhuk, V., & Tomashevska, M. (2023). Globalization of the education space in EU countries and Great Britain through radical information reform.Amazonia Investiga,12(65), 29-38. https://doi.org/10.34069/AI/2023.65.05.3. https://www.webofscience.com/wos/woscc/full-record/WOS:001038668700003
Walde, A. (1938). Lateinisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg.
Walde, A. & Hofmann, J. (1954). Lateinisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg, II.
Why is terminology your passion? The fourth collection of interviews with prominent terminologists. URL: http://surl.li/bcrhqdoi 10.2861/96963
Zlatev, J. (2007). Embodiment, language and mimesis. In T. Ziemke, J. Zlatev, & R. Franck (Eds.), Body, Language, Mind. Vol 1: Embodiment. 297-337. Mouton de Gruyter. https://lucris.lub.lu.se/ws/portalfiles/portal/4514085/1044802.pdf
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
