Запозичення в англійській термінології ветеринарної медицини

Анотація

У статті розглядається проблема мовних запозичень в англійській термінології ветеринарної медицини. Метою роботи є аналіз запозичень у терміносистемі ветеринарної медицини англійської мови, визначення факторів, що впливають на появу запозичених термінів. Стаття  спрямована на дослідження  етимологічних та лінгвістичних аспектів запозичпених термінів, аналіз їхнєго походження та адаптацію в контексті ветеринарної медицини. Запозичені термінологічні одиниці англійської термінології ветеринарної медицини складаються з таких груп: 1) греко-латинські запозичення; 2) скандинавські запозичення; 3) французькі запозичення; 4) німецькі запозичення. Зазначено, що грецька та латинська мови традиційно визнаються основними джерелами поповнення терміносистеми. У статті також описуються запозичення з інших мов. У дослідженні розглядається вплив класичних мов, зокрема латинської та грецької, на формування ветеринарної термінології. Також звертається увага на сучасні внески англійської мови, особливості її ролі у глобальному науковому співтоваристві, та вивчення адаптації нових термінів у новітніх медичних дослідженнях. Технологічний прогрес, бренди та маркетингові стратегії також впливають на використання запозичень у ветеринарній термінології. Запозичення у ветеринарній термінології сприяють створенню єдності та розуміння міжнародної комунікації в цій галузі. Вони сприяють обміну знаннями та досвідом між фахівцями з різних країн і сприяють подальшому розвитку ветеринарної медицини. Використовуючи комплексний аналітичний підхід, автор розкриває історичний розвиток ветеринарної медицини через її лінгвістичну структуру, визначаючи вплив різноманітних культурних і наукових контекстів. Результати цього дослідження розширюють наше розуміння еволюції ветеринарної медичної термінології та її значущості в контексті глобального наукового співтовариства.