Мовностилістичні особливості відтворення художнього тексту українською мовою

Автор(и)

  • H I Sydoruk ,
  • O O Shevchuk ,

DOI:

https://doi.org/10.31548/philolog2019.01.071

Анотація

У статті розглядаються актуальні питання мовно-виражальних особливостей художнього стилю в літературних творах, визначення художнього твору та нормативних вимог до нього. Приділено увагу індивідуальному стилю автора та його диференційним ознакам. Мета статті полягає в тому, щоб проаналізувати норми перекладу, дослідити письменника як творчу індивідуальність, адже власний стиль автора втілює спроби знайти спосіб вираження свого бачення та розуміння світу, організувати художній матеріал, створити неповторну роботу, щоб привернути увагу читача, зацікавити його своїм текстом, не порушуючи при цьому стилю тексту оригіналу.

Посилання

Barkhudarov, L.S. (1975). Yazyk i perevod. Voprosy obshchej i chastnoj teorii perevoda (Language and translation. Questions of general and particular translation theory). Moscow: Mezhdunarodnye otnosheniya, 240.

Vlasova, T.I., Garkusha, V.М. (2004). Perevodcheskiy analiz spetsyalnogo teksta: uchebnoe posobie (Special Text Translation Analysis: Tutorial). Dnipropetrovsk, 160.

Zarytskyi, M.S. (2004). Pereklad: stvorennia ta redahuvannia: Posibnyk (Translation: Creation and Editing: Manual). Kyiv, 120.

Komissarov, V.N. (1990). Teoriia perevoda (lingvisticheskie aspekty): Ucheb. Dlia in-tov i fak. inostr. Yaz (Theory of Translation (linguistic aspects): Manual for institutes and faculties of foreign lang). Moscow, Vysshaya shkola, 253.

Komissarov, V. N. (2001). Sovremennoe perevodovedenie: Uchebnoe posobie (Modern Translation Studies: Tutorial). Moscow, ETS, 424.

Minyar-Beloruchev, R.K. (1996) Teoriia I metody prevoda (Theory and methods of translation). Moscow, Moscow Lyceum, 298.

Psurtsev, D.V. (2002). K probleme perevoda i interpretatsyi khudozhestvennogo teksta: ob odnom kriterii adekvatnosti (To the problem of translation and interpretation of fictional text: one criterion of adequacy), Vestnik MDLU, Vypusk 463, Perevod i diskurs. Moscow, 16-26.

Pereklad i dyskurs Translation and discourse.Visnik MDLU, Issue 463. Moscow: 2002. [Electronic resource] Access mode: http: //www.thinkaloud. ru / sciencelr.html. (application date 10.10.2018.)

Schweitzer, A.D. (1988). Teoriia perevoda: Status, problemy, aspekty (Theory of Translation: Status, problems, aspects). Moscow, Science, 215.

Shynkaruk, V.D. Osoblyvosti rechennievykh struktur z emotsiino-otsinnymy znachenniamy [Peculiarities of Speech Structures of emotional-evalutive meanings]/ Studia Linquistica. Collection of scientific works. Issue 5. Part 2. Kyiv: Kyiv University, 2011. p. 29-37.

Завантаження

Опубліковано

2019-10-24

Номер

Том 10 № 1 (2019): Міжнародний філологічний часопис

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).