Сутність предметно-мовного інтегрованого навчання під час вивчення англійської мови студентами немовних факультетів
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2019.01.134Анотація
Статтю присвячено висвітленню сутності та змісту предметного-мовного інтегрованого навчання під час викладання англійської мови студентам немовних факультетів (CLIL). Установлено, що методика CLIL виникла під впливом глобалізаційних процесів, які у свою чергу пов’язані зі швидкими темпами соціально-економічних змін; технологізацією та комп’ютерізацією; появою мілінніалів. На підставі аналізу наукової літератури установлено, що CLIL 1) створює умови для натуралістичного підходу до вивчення мови; 2) стимулює до активного спілкування англійською мовою під час занять; 3) формує позитивну мотивацію до вивчення англійської мови через створення акцентів на змісті, а не на формі висловлювання. Сутність CLIL полягає у поєднанні змісту навчання, спілкування, мисленнєвих процесів та культури. Виділено основні характерні риси CLIL (активна позиція викладача, чіткі інструкції, визначення очікуваних результатів навчальної діяльності; демонстрація або презентація навчального матеріалу; постійне отримання зворотного зв’язку зі студентами; практично спрямовані завдання або завдання, які носять експериментальний характер або пов’язані з проблемним навчанням). Представлено досвід впровадження CLIL під час роботи зі студентами Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Посилання
Content and Language Integrated Learning in Europe (2006). Report of European Commition, 82 available at http://www.eurydice.org
Coyle D, Hood P., Marsh D. (2010) Content and Language Integrated Learning. Cambridge, 98
Dalton-Puffer Ch., Marsh D. (2007). Discourse in Content and Language Integrated Learning Classrooms. John Benjamins Publishing Company. Amsterdam, 338
https://doi.org/10.1075/lllt.20
Lightbown P.M., Spada V. (1997). Learning English as a second language in a special school in Quebec. Canadian Modern Language Review, N. 53., 315-355.
https://doi.org/10.3138/cmlr.53.2.315
Long M. (1991) Focus on form: A design feature in language teaching methodology. Foreign language research in cross-cultural perspective. Amsterdam. John Benjamins, 39-52.
https://doi.org/10.1075/sibil.2.07lon
Marsh D., Nikula T. (1998) Terminological Considerations regarding Content and Language Integrated Learning. Bulletin Suisse de Linguistique Appliquee, Neuchatal: Switzerland, 13-18.
Naves T. (2009) Effective Content and Language Integrated Learning Programmes. Content and Language Integrated Learning. Evidence from Research in Europe. Bristol, 251
Robocha programa z navchal'noi disciplіni «Tekhnіchna mіkrobіologіya» Nacіonal'nogo unіversitetu bіoresursіv ta prirodokoristuvannya Ukrasni, 2018. [academic course working program "Technical Microbiology in National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine] available at http://www. nubip.edu.ua/sites/default/files/u226/rnp_mb_tech_2018.pdf
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
