Покращення когнітивного та творчого мислення через використання інноваційних педагогічних технологій у процесі професійної підготовки
DOI:
https://doi.org/10.31548/philolog2020.04.132Анотація
Анотація. Це дослідження аналізує вплив стійкої навчальної програми, заснованої на опосередкованому технологіями навчальному середовищі, когнітивному навантаженні та самоефективності на стилі когнітивного та творчого мислення через підвищення мотивації навчання. Експериментальна модель базується на п’яти гіпотезах: (1) навчальне середовище, опосередковане технологіями, позитивно впливає на когнітивні та творчі стилі мислення; (2) навчальне середовище, опосередковане технологіями, позитивно впливає на мотивацію навчання учнів; (3) навантаження на когнітивні та творчі здібності сприяє мотивації учнів до навчання; (4) самоефективність істотно впливає на мотивацію навчання; (5) мотивація навчання впливає на формування стилів когнітивного та творчого мислення.
Для збору даних використано когнітивно-рефлексійний тест, шкалу творчої особистості й анкети. Для обробки зібраних даних використані інструменти статистичного аналізу SPSS та SmartPLS. Метод описового статистичного аналізу уможливив характеристику загальної інформації з першого розділу анкети. Частковий найменший квадрат (PLS) був застосований для обробки другого розділу анкети. Аналіз підтверджуючого фактора (CFA) використано для здійснення моделі вимірювання, також використана структурна модель для дослідження аналізу через певні потенційні чинники.
Висновковуємо, що опосередковане технологіями навчальне середовище покращує когнітивні і творчі стилі мислення з опертям на рівень мотивації навчання. Дослідження підтверджує, що існує позитивний взаємозв’язок між мотивацією навчання та розвитком когнітивного і творчого стилів мислення. Однак дослідження довело той факт, що коли студенти перевантажені когнітивними завданнями, вони не в змозі продуктивно займатися критичним мисленням чи діяльністю. Результат дослідження може надати керівні принципи для організації міждисциплінарного та міжінституційного середовища викладання та навчання.
Посилання
Alloway, T., Packiam, B. G., & Smith, P. (2010). Working Memory and Cognitive Styles in Adolescents Attainment. British Journal of Educational Psychology, 80, 567-591. DOI: 10.1348/000709910X494566
https://doi.org/10.1348/000709910X494566
Annan-Diab, F. & Molinari, C. (2017). Interdisciplinarity: Practical approach to advancing education for sustainability and the Sustainable Development Goals. Int. J. Manag. Educ., 15, 73-83.
https://doi.org/10.1016/j.ijme.2017.03.006
Araya, D. & Peters, M. A. (Eds.). (2010). Education in the Creative Economy: Knowledge and learning in the age of innovation. New York : Peter Lang. 675 p.
Bakar, Z. A. & Ali, R. (2013). Cognitive Styles in Students' Learning and Quality Education: An Exploration of the Fundamental Issues Underpinning. 2nd International Seminar on Quality and Affordable Education (ISQAE 2013), p. 536-541. URL: https://www.researchgate.net/publication/268747197
Beynaghi, A., Trencher, G., Moztarzadeh, F., Mozafari, M., Maknoon, R., Leal Filho, W. (2016). Future sustainability scenarios for universities: Moving beyond the United Nations Decade of Education for Sustainable Development. J. Clean. Prod., 112, 3464-3478.
https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2015.10.117
Černetič, M. (2012). Education and knowledge-based economy. Metodički obzori 7(2012)3, URL: https://hrcak.srce.hr/file/130686
https://doi.org/10.32728/mo.07.3.2012.01
Frederick, S. (2005). Cognitive reflection and decision-making. J Econ Perspec 19 : 25-42.
https://doi.org/10.1257/089533005775196732
Fornell, C. & Larcker, D. F. (1981). Evaluating Structural Equation Models with Unobservable Variables and Measurement Error. J. Mark. Res., 18, 39-50.
https://doi.org/10.1177/002224378101800104
Gough, H. G. (1979). A creativity personality scale for the Adjective Check List. J Pers Soc Psychol 37 (8):1398-1405. DOI: http://dx.doi.org/10.1037/0022-3514.37.8.1398
https://doi.org/10.1037/0022-3514.37.8.1398
Hair, J. F., Ringle, C. M., Sarstedt, M. (2011). PLS-SEM: Indeed a Silver Bullet. J. Mark. Theory Pract, 19, 139-152.
https://doi.org/10.2753/MTP1069-6679190202
Holdsworth, S. & Thomas, I. (2016). A sustainability education academic development framework (SEAD). Environ. Educ. Res., 22, 1073-1097.
https://doi.org/10.1080/13504622.2015.1029876
Hurley, C. A. (1993). The relationship between the Kirton adaption innovation style and the use of creative problem-solving. Unpublished Master's thesis, Buffalo State, State University of New York, Buffalo, New York.
Jorlen, A. (2013). Five types of creative thinking. Adam Jorlen's personal website. Retrieved on 20.07.2019. URL: https://adamjorlen.com/2013/06/10/five-types-of-creative-thinking/
Josephsen, J. (2015). Cognitive Load Theory and Nursing Simulation: An Integrative Review. Clin. Simul. Nurs., 11, 259-267.
https://doi.org/10.1016/j.ecns.2015.02.004
Khamar, J., Chaudhary, P., Shah, A., Manglani, A. (2015). Semester performance index and cumulative performance index: the latest grading of marks in mark sheets of semester system in technical courses. Journal of Drug Discovery and Therapeutics, Volume 3, Issue 29; p. 16-23. URL: http://jddt.in/index.php/jddt/article/download/312/420/
Kirton, M. J. (1994). A theory of cognitive style. In M.J. Kirton (Ed.), Adaptors and innovators: Styles of creativity and problem solving (pp. 1-33). London : Routledge.
Le Roux, A. (2001). Explaining AAD scores through reaction profiles: proposition and test of an adjective checklist. Am Marketing Assoc 12:283-290. URL: https://www.researchgate.net/publication/237338444_Explaining_Aad_Scores_Through_Reaction_Profiles_Proposition_and_Test_of_an_Adjective_Checklist
Lucas-Stannard, P. (2003). Cognitive Styles: A Review of the Major Theories and Their Application to Information Seeking in Virtual Environments. Bibliographic Essay Information Science, Dr. Froehlich. 18 p. Retrieved 20.07.2019. URL: https://pdfs.semanticscholar.org/6f3b/8c921433acab26a630b8f82ecfabf6d0a5bd.pdf
Maravilhas, S. (2015). Challenges for Education in the Information Society - 3rd Edition. URL: https://www.igi-global.com/chapter/challenges-for-education-in-the-information-society/112892
https://doi.org/10.4018/978-1-4666-5888-2.ch441
Minchekar V. S. (2017). The Role of Cognitive Style in Creative Thinking among College Students. Psychol Behav Sci Int J. Volume 6, Issue 1. DOI: 10.19080/PBSIJ.2017.06.555679
https://doi.org/10.19080/PBSIJ.2017.06.555679
Palaniappan, A. K. (2005). Creativity and academic achievement: A Malaysian perspective. Shah Alam : Karisma Publications.
Puccio, G. J., Wheeler, R. A., & Cassandro, V. J. (2004). Reactions to creative problem-solving training: Does cognitive style make a difference?. The Journal of Creative Behavior, 38(3), 192-216. doi:10.1002/j.2162-6057.2004.tb01240.x
https://doi.org/10.1002/j.2162-6057.2004.tb01240.x
Radovic, Z. (2016). Creative Thinking - An Essential Skill for the 21st Century. INKBOT DESIGN Website. Retrieved 20.07.2019. URL: https://inkbotdesign.com/creative-thinking/
Ragazzi, M. & Ghidini, F. (2017). Environmental sustainability of universities: Critical analysis of a green ranking. Energy Procedia, 119, 111-120.
https://doi.org/10.1016/j.egypro.2017.07.054
Redifer, J. L., Bae, C. L., and DeBusk-Lane, M. (2019). Implicit Theories, Working Memory, and Cognitive Load: Impacts on Creative Thinking. SAGE Open, v9 n1, p. 2-16. DOI: https://doi.org/10.1177/2158244019835919
https://doi.org/10.1177/2158244019835919
Riding, R. (2002). School Learning and Cognitive Style. London : David Fulton Publishers Ltd, 132 p. - DOI: https://doi.org/10.4324/9780203821985
https://doi.org/10.4324/9780203821985
Riding, R. J. & Fanning, P. (1998). Reported in R.J. Riding & S.G. Rayner (1998). Cognitive Styles and Learning Strategies. London : Fulton.
Sternberg, R. J., and Lubart, T. I. (1995). Defying the crowd: Cultivating creativity in a culture of conformity. New York, N.Y : Free Press.
Tejedor, G., Segalаs, J., Rosas-Casals, M. (2018). Transdisciplinarity in higher education for sustainability: How discourses are approached in engineering education. J. Clean. Prod., 175, 29-37.
https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.11.085
Thürer, M.; Tomašević, I.; Stevenson, M., Qu, T., Huisingh, D. (2018). A systematic review of the literature on integrating sustainability into engineering curricula. J. Clean. Prod., 181, 608-617.
https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2017.12.130
Zhang, L.-f., & Sternberg, R. (2005). A Threefold Model of Intellectual Styles. Educational Psychology Review, 17(1), 1-53. doi: 10.1007/s10648-005-1635-4
https://doi.org/10.1007/s10648-005-1635-4
Ziętek, A. A., & Roehr, K. (2011). Metalinguistic knowledge and cognitive style in Polish classroom learners of English. System, 39(4), 417-426. doi: 10.1016/j.system.2011.05.005
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
