Роль науковця у міждисциплінарних дослідженнях: методологічний аспект
Анотація
Стаття присвячена визначенню ролі особистості науковця у вирішенні складних комплексних проблем. Автор пропонує розглядати особливості міждисциплінарних зв’язків (мережевість, динамічність, принцип доповняльності) як такі, що впливають на взаємодію між суб’єктами наукової діяльності. Сучасні наукові дослідження мають тенденції мережевості, що характеризуються тим, що представники різних наук утворюють інституційно організовану форму взаємодії для вирішення складних комплексних проблем. Пропонується розглядати дві різні позиції у розумінні науки, а саме її соціальної та інституційної форм, кожна з яких формує ціннісні критерії оцінки діяльності науковця. Визначаючи роль науковця як суб’єкта дослідження, автор зазначає, що у класичному та некласичному підході суб’єктом є окрема, компетентно обмежена особистість, у той час як для постнекласичних досліджень є характерними міждисциплінарні зв’язки, реалізація яких призводить до змін у визначенні суб’єкта. У міждисциплінарних дослідженнях окремий учасник дослідження здатен усвідомлювати неспроможність засобами однієї науки вирішити складну проблему без доповнення можливостями інших, тому стає очевидним те, що одна особа не може бути суб’єктом вирішення складної комплексної міждисциплінарної проблеми.Посилання
Kichkiruk, T. V. (2014). Stanovlennya osobystosti v interpretatsiyi neliniynoyi kontseptsiyi myslennya. [Formation of personality in the interpretation of the nonlinear concept of thinking.]. Scientific journal of nules of Ukraine. Series: Liberal arts, 203(1), 163.
Latur, B. (2013). Nauka v deystvii: sleduya za uchenymi i inzhenerami vnutri obshchestva [Science in Action: Following Scientists and Engineers within Society]. Russia: St. Petersburg: Publishing house of the European University in St. Petersburg, 414.
Lebedev, S. A. (2015). Metodologiya nauchnogo poznaniya. Monografiya. [Methodology of scientific knowledge.]. Moscow, Russia: Publishing House Prospekt, 309.
Ogurtsov, A. P. ed. (2003). Metodologiya nauki: problemy i istoriya [Methodology of science: problems and history]. Moscow, Russia: IFRAN, 342 p.
Melkov, Yu. (2014). Lyudynomirnist yak kharakterna rysa postneklasychnoyi nauky [Liveness as a characteristic feature of post-classical science]. Scientific Bulletin of the Chernivtsi National University named after Yuri Fedkovich. Series: Philosophy, 706-707, 68-73.
Feyerabend, P. (2010). Proshchay, razum. [Goodbye, reason.]. Moscow, Russia: AST: Astrel, 477.
Autonomous, N. S., Alekseeva, I. Yu., Haidenko P. P. Filosofiya nauki. Metodologiya i istoriya konkretnykh nauk. (2007). [Philosophy of Science. Methodology and history of specific sciences.]. Moscow, Russia: Kanon + ROOI Rehabilitation, 640.
Chornomordenko, D. I. (2015). Dynamichna mizhdystsyplinarnist yak forma naukovykh zvyazkiv u suchasnykh ekolohichnykh doslidzhennyakh [Dynamic interdisciplinarity as a form of scientific relations in modern environmental research]. Scientific Herald Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University. Series:
Philosophy, 754-755: 34-39.
Chornomordenko, D. I. (2017). Metodolohiya dynamichnoyi mizhdystsyplinarnosti v suchasnomu filosofskomu dyskursi [Methodology of Dynamic Interdisciplinarity in Contemporary Philosophical Discourse]. Scientific Herald Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University. Series:
Philosophy, 780: 27-31.
Hilde, T., Jarl, K. (2018). Kampen Research design: the methodology for interdisciplinary research framework. Quality & Quantity, 52, 3. 1209–1225.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).