Релігії стародавнього Єгипту: аналіз сучасної загальноприйнятої історичної концепції
Анотація
В контексті статті розглядається питання щодо того, які джерела та які фактори стали причинами для формування надзвичайно релігійної історичної концепції про життя у Стародавньому Єгипті та чи можна їм довіряти.
Проаналізувавши висновки найбільш відомих вчених та дослідників Стародавнього Єгипту, автор статті приходить до висновку про те, що на сьогоднішній день в науці вже сформувалася загальноприйнята історична концепція про велику кількість релігій у Стародавньому Єгипті та надзвичайну релігійність його жителів.
Зазначений факт, а також наступний аналіз джерел і факторів, що вплинули на формування такої концепції, дозволить встановити її обґрунтованість чи хибність за подальшого дослідженняПосилання
Gerodot (2016). Istoriya [History]. Moscow, Russia: Academic project, 599.
Skakun, O. F. (2006). Teoriia derzhavy i prava. [Theory of State and Law]. Konsum, 656.
Vigasin, А. А., Dandamaev, М. А., Kryukov М. V., Kuzishchina, V. I. (1999). Istoriya Drevnego Vostoka [History of the Ancient East]. Moscow, Russia: Higher school, 462.
Tomsinov, V. A. (2011). Gosudarstvo i pravo Drevnego Yegipta [State and Law of Ancient Egypt]. Moscow, Russia: Zertsalo-М, 512.
Breasted, J. H. (1912). Development of Religion and Thought in Ancient Egypt : Lectures delivered on the Morse Foundation at Union Theological Seminary New York, USA: Charles Scribner`s Sons, 379.
Brested, D. G. (1915). Istoriya Yegipta : s drevnсyshykh vremen do persidskago zavoevaniya [The history of Egypt: from the longest time to persidaskoy property]. Moscow, Russia: Book Publishing M. and S. Sabashnikovykh, 349.
Erman, A. (2008). Zhyzn v drevnem Yegipte [Life in ancient Egypt] Moscow, Russia: ZAO Tsentropoligraf, 264.
Myuller, M. (2007). Yegipetskaya mifologiya [Egyptian mythology] Moscow, Russia: Tsentropoligraf, 209.
Chernii, A. M. (2005). Religiieznavstvo [Religious studies]. Кiev: Akademvydav, 352.
Lubskyi, V. I., Teremka, V. I. ed. (2000). Religiieznavstvo [Religious studies]. Кiev: Academy Publishing Center, 408.
Gorelov, A. A. (2011). Istoriya mirovykh religiy [The history of world religions]. Moscow, Russia: Publishing house «Flinta», 171.
/ Flinders Petrie, W. M. (1906). The religion of ancient Egypt. London: Archibald constable & CO LTD 16 James street haymarket, 94.
Videman, A. (2009). Religiya drevnikh yegiptyan [Religion of ancient Egyptians]. Moscow, Russia: ZAO Tsentropoligraf, 255.
Uollis, B. E. A. (2000). Putishestvie dushy v tsarstve mertvykh [Travel of the soul in the kingdom of the dead]. Moscow, Russia: Publishing house Tsareva V. P., 448.
Kuzishchina, V. I. ed. (2002) Istoriya Drevnego Vostoka. Teksty i dokumenty [History of the Ancient East. Texts and documents]: Moscow, Russia: Higher school, 719.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
