Мировоззренческий и экзистенциальный аспекты самореализации
Анотація
Статья посвящена наиболее субъективному, и в то же время, наиболее значимому для личности аспекту – самореализации. Комплексно анализируются различные взгляды на проблему активности «Я» в задаче самореализации. Внимание статьи охватывает три главных взгляда на проблему: биологический, социальный и экзистенциальный. Особое внимание обращается на религиозный подход разрешения данного вопроса – как антично-средневековый, так и современный. В работе нашли отражение проблемы определения понятия «сознание» в психологии и философии, предложено решение проблемы экзистенциальной самореализации. В рамках секулярных моделей самореализации в гуманистической психологии сознания не разработаны этические следствия приятия физикализма в антропологии. Сделан вывод, что остаётся только религиозный дискурс, где обращённость к Богу есть та специфика, которая делает наличие «Я» существенным. Религиозный дискурс является единственным континиумом осмысления процесса экзистенциальной самореализации, понимаемой как полное восприятие моего «Я» другим «Я».
Посилання
Alper M. (2006). The “God” Part of the brain. A scientific interpretation of human spirituality and God. Chicago, USA: Naperville, Sourcebooks, 290.
Horgan, J. Losing Faith in Free Will. Available at: http://www.naturalism.org/horgan.htm#losingfaith
Anan'ev, B. G. (2016). Chelovek kak predmet poznaniya [Human as a subject of knowledge]. St. Petersburg, Russia: Piter, 288.
Volkov, D. B. (2008). Teoriya soznaniya D. Denneta [D. Dennett’s theory of consciousness]. Lomonosov Moscow State University, 22.
Korostylyova, L.A. (2005). Psihologiya samorealizacii lichnosti [Psychology of selfrealization of personality]. St. Petersburg, Russia: Rech, 222.
Kudinov, S.I., Krupnov A.I. (2008). Sistemnaya model' samorealizacii lichnosti [System model of self-identity]. RUDN Journal of Psychology and Pedagogics, 1: 28-36.
Kuz'mina, T. A. (2014). Ekzistencial'naya filosofiya [Existential philosophy]. Moscow, Russia: Kanon, 352.
Kulik, N. L. (1992). Samorealizaciya lichnosti kak filosofskaya problema [Selfrealization of a person as a philosophical problem]. Kiev, 215.
L'yuis, K. S. (2008). Chudo [The miracle]. Moscow, Russia: Dom nadezhdy, 288.
Maslou A. (2007). Motivaciya i lichnost' [Motivation and personality]. St. Petersburg, Russia: 352.
Maslou, A., Mehj, R., Ollport, G., Rodzhers, K. (2005). Ekzistencial'naya psihologiya [Existential psychology]. Moscow, Russia: Institut obshchegumanitarnyh
issledovanij, 160.
Podvysockaya, E. A. (2015). Genezis ponyatiya «samorealizaciya lichnosti» v evropejskoj filosofskoj mysli [The genesis of the concept of “self-realization of personality” in European philosophical thought]. Actual problems of philosophy and sociology, 04/19: 119-121.
Fromm, E. (2016). Chelovek dlya sebya [Man for himself]. Moscow, Russia: AST, Neoclassic, 320.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
