Наноетика: великі виклики світу малих величин

Автор(и)

  • Тетяна Василівна Гардашук Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України

Анотація

Досліджено методологічні засади формування етики поводження з нанотехнологіями та наноматеріалами, або наноетики: наноетика як різновид професійної етики; формування наноетики за аналогією з біоетикою та етичне обґрунтування практики незалежного тестування наноматеріалів. Виявлено суперечності й труднощі обґрунтування наноетики.

Посилання

Bensaude-Vincent B. Two Cultures of Nanotechnologies / B. Bensaude-Vincent // Nanotechnology Challenges: Implications for Philosophy, Ethics and Society. 2005. – P. 7– 28.

Ebbesen M. The Role of the Humanities and Social Sciences in Nanotechnology Research and Development / M. Ebbesen // NanoEthics. – 2008. – Vol. 2. – № 1. – Р. 1– 13.

Gordijn B. Nanoethics: From Utopian Dreams and Apocaliptic Nightmares towards a More Balanced View / B. Gordijn // Science and Engineering Ethics. – 2005. – № 11. – P. 521–533.

Gordijn B. Ethical Issues in Nanomedicine / B. Gordijn // Nanotechnologies, Ethics and Politics. – Paris : UNESCO, 2007. – P. 99–123.

Grunwald A. Responsible Nanobionechnology: Philosophy and Ethics / A. Grunwald . – Singapore : Pan Stanford Publishing, 2012. – 383 p.

Johnson D. G. Ethics and Technology «in the Making»: An Essay on the Challenge of Nanoethics / D. G. Johnson // NanoEthics, 2007. – Vol.1. – N 1. – P. 21–30.

Liebert W. Collingridge’s dilemma and technoscience / W. Liebert, J. C. Schmidt. – Poiesis&Praxis. – 2010. – Vol. 7. – Issue 1–2. – Р. 55–71.

Lin P. Nanoscience and Nanoethics: Defining the Disciplines / P. Lin, F. Allhoff // Nanoethics: The Ethical and Social Implications of Nanotechnology (Ed. By F. Allhoff, P. Linn, J. Moor, J. Weckert). – Wiley-Interscience: A John Wiley & Son, Inc., Publ., 2007. – P. 3–16.

Moor J. Nanoethics: Assessing the Nanoscale from an Ethical Point of View / J. Moor, J. Weckert // Discovering the Nanoscale (2004). Amsterdam : IOS Press., 2004. – P. 301–310.

Schummer J. Identifying Ethical Issues of Nanotechnologies / J. Schummer // Nanotechnologies, Ethics and Politics. – Paris : UNESCO, 2007. – P. 79–98.

Shrader-Frechette K. Models in Panther Biology and Radiobiology: Philosophy of Science as Scientific Citizenship / K. Shrader-Frechette // Philosophy Today. Towards a Philosophy of Science Policy: Approaches and Issues. – 2004. – Vol. 48.– № 5. – Р. 96–108.

Shrader-Frechette K. Nanotoxicology and Ethical Conditions for Informed Consent / K. Shrader-Frechette. – NanoEthics. – 2007. – Vol. 1. – № 1. – Р. 47–56.

Swierstra T. Nano-ethics as NEST-ethics: Patterns of Moral Argumentation about New and Emerging Science and Technology / T. Swierstra, A. Rip // Nanoethics. – 2007. – Vol. 1. – № 1. – P. 3–20.

Weckert J. Editorial. – NanoEthics / J. Weckert. – 2007. – Vol. 1. – № 1. – P. 1–2.

Завантаження

Номер

№228

Розділ

Статті

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).