Регіональна репрезентативність штучних заповідних об’єктів адміністративних областей Українських Карпат
Анотація
Штучно створені заповідні об’єкти відіграють важливу роль у збереженні біорізноманіття, у тому числі раритетного. Вони є осередками росту вікових й інтродукованих дерев та зберігають традиції садово-паркового мистецтва минулих століть. Крім того, ці території мають вагоме значення у соціальній, економічній, культурній та рекреаційній сфері життя суспільства. Однак їхньому вивченню сьогодні приділяється незначна увага, адже, порівняно з природними заповідними територіями, вони займають менше 1 % заповідних площ. Тому у статті наведений аналіз регіональної репрезентативності штучно створених заповідних об’єктів на території Українських Карпат по відношенню до інших адміністративних одиниць нашої держави. Найбільша площа штучних заповідних об’єктів наявна у Черкаській області (7,1 % по відношенню до площі області), найменша – у Волинській (0,6 %). Серед адміністративних областей, в яких розміщені Українські Карпати, найбільшою кількістю штучних заповідних об’єктів представлена Чернівецька область (3 %), найменшою – Закарпатська (1 %). Крім того, встановлено категоріальну представленість та внесено пропозиції щодо розширення площ штучних заповідних парків на території Українських Карпат.
Ключові слова: штучно створені заповідні об’єкти, природно-заповідний фонд, Українські Карпати, регіональна репрезентативність.
Посилання
Ващишин М. Я. Склад та функції сполучних територій національної екомережі / М. Я. Ващишин // Юридичний науковий електронний журнал Львівського національного університету ім. І. Франка. – Львів, 2014. – № 6. – С. 71-74.
Дідух Я. П. Оцінка репрезентативності мережі природно-заповідних об’єктів України (ботанічний аспект) / Дідух Я. П., Вакаренко Л. П., Винокуров Д. С. // Український географічний журнал. – К., 2016. – № 2. – С. 13–18.
Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992 року, N 2456-XII [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2456-12/page3.
Іваненко Є. І. Аналіз розміщення природно-заповідного фонду України: підхід, стан, проблеми / Є.І. Іваненко // Український географічний журнал. – К., 2013. – № 3. – С. 64-69.
Киндюк Б. В. Карпатська конвенція: історія створення та шляхи імплементації / Б. В. Киндюк // Право і суспільство. – 2013. – № 2. – С. 3–8.
Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення. – К. : Вид-во Мінекоресурсів України та Національного ун-ту «Києво-Могилянська академія», 2000. – 80 с.
Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі. – К. : Вид-во Мінекобезпеки України, 1998. – 76 с.
Леоненко В. Б. Додаток до атласу об’єктів природно-заповідного фонду України / Леоненко В. Б., Стеценко М. П., Возний Ю. М. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2003. – 119 с.
Степаненко Н. П. Заповідні дендросозоекзоти Лісостепу України / Н. П. Степаненко, С. Ю. Попович. – К. : «ЦП «Компринт», 2015. – 131 с.
Фурдичко О. І. Національний природний парк «Черемоський» як ключова територія біосферного резервату / Фурдичко О. І., Солодкий В. Д., Робулець С. В. // Агроекологічний журнал. – К., 2010. – № 1. – С. 5–8.
