ЩОДО ПРОДУКТИВНОСТІ НАСАДЖЕНЬ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ НА НАМИВНИХ ПІЩАНИХ ЛІТОЗЕМАХ ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ МІСТА КИЄВА
Abstract
Показано, що 24-річні культури сосни звичайної на намивних пісках зростають за ІІІ–V класом бонітету, а сіянці сосни, висаджені на лісокультурну площу через 3 роки після залісення пісків, не здатні приймати участь у формуванні основного намету в соснових деревостанах. Незважаючи на те, що на час обстеження, на лісокультурній площі збереглось на 28 % більше саджанців сосни 21-річного віку (5,1 тис. шт. на 1 га), їхні таксаційні показники поступались 24-річним: за висотою стовбурців – на 43 %; за діаметром стовбурів – на 70 %. При цьому, саджанці 24-річного віку займали домінантне положення у насадженні. Вони зростали за III класом бонітету. Саджанці сосни, що представляли 21-річну частину деревостану потрапили під намет 24-річних саджанців, а показники їхнього росту за висотою відповідали лише V класу бонітету. Дослідження фракційного складу біомаси показало, що у 24-річному деревостані, сосна звичайна накопичила 92 т на 1 га загальної біомаси. При цьому, частка біомаси, що належала 24-річним саджанцям становила 87 % і лише 13 % – належало 21-річним саджанцям, що свідчить про недоцільність створення на піщаних літоземах насаджень сосни звичайної з висаджуванням її сіянців на лісокультурну площу з інтервалом через 3 роки та вказує на неефективність доповнення 3-річних культур сосни 1-річними сіянцями сосни.
References
Список літератури
Боровиков В. STATISTICA / ?скусство анализа данных на компютере. Для профессионалов / В. Боровиков. – СПб : Питер, 2001. – 658 c.
Григорюк І. П. Вплив ґрунтового водного живлення на вміст води, вуглеводів і азоту в органах деревних рослин при їх вирощуванні на намивних пісках Лівобережжя м. Києва / І. П. Григорюк, П. П. Яворовський, В. І. Ткачов // Збірка матеріалів ”Всеукраїнської науково-практичної конференції з екологічних проблем сталого розвитку України”. – К. : НАУ, 2005. – С. 86–92.
Гришина Л. А. Учёт биомассы и химический анализ растений /
Л. А. Гришина, Е. М. Самойлова. – М. : МГУ, 1971. – 99 с.
Колесников В. А. Методы изучения корневой системы древесных растений / В. А. Колесников. – М. : Лесная промышленность, 1972. – 152 с.
Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / [Швиденко А. З., Савич Ю. Н., Строчинский А. А. и др.].– К. : Урожай, 1987. – 559 с.
Огиевский В. В. Обследование и исследование лесных культур / В. В. Огиевский, А. А. Хиров. – М. : Лесная промышленность, 1964. – 50 с.
Рахтеенко ?. Н. Корневые системы древесных пород / ?. Н. Рахтеенко. – М.–Л. : Гослесбумиздат, 1952. – 108 с.
Тихонова Е. П. Агротехнические свойства субстратов на рекультивируемых территориях КМА / Е. Н. Тихонова, Э. ?. Трещевская, Ю. В. Лавуденшлагер // Генетика, селекция, семеноводство и разведение древесных пород в Лесостепи : Материалы международной конференции, посвященной 95-летию со дня рождения профессора Михаила Михайловича Вересина, Воронеж, 12 февраля 2005 г.. – Воронеж : ?стоки, 2005. – С. 123–125.
Downloads
Additional Files
Published
Issue
Section
License
Relationship between right holders and users shall be governed by the terms of the license Creative Commons Attribution – non-commercial – Distribution On Same Conditions 4.0 international (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
