БІОСИНТЕЗ ПЛАСТИДНИХ ПІГМЕНТІВ У ХВОЇ ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ РІЗНИХ КАТЕГОРІЙ СМОЛОПРОДУКТИВНОСТІ
Abstract
Виявлено чималу диференціацію за вмістом пластидних пігментів у хвої дерев різних категорій смолопродуктивності. На основі кластерного аналізу встановлено тенденцію до віддаленості між собою дерев із низькою та високою смолопродуктивністю. В популяціях сосни звичайної показники біосинтезу пластидних пігментів можна використовувати під час діагностування високосмолопродуктивних форм деревних рослин.
Пластидні пігменти, смолопродуктивність, сосна звичайна.
References
Галушка В.П. Біологічна стійкість, насіннєношення і ріст потомства підсочених насаджень сосни звичайної в умовах Малого Полісся: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 «Лісознавство і лісівництво» / В.П. Галушка. – Львів: Укр. держ. лісотехн. ун-т., 2000. – 19 с.
Коновалов В.Н. Влияние подсочки сосны с применением дрожжевых стимуляторов смоловыделения на физиологическое и лесопатологическое состояние насаждений / В.Н. Коновалов, А.С. Ярунов // ?нтенсификация подсочки и использование вторичной продукции леса. Архангельск: А?ЛиЛХ, 1986. – С. 31–45.
Криницький Г.Т. Морфофізіологічні основи селекції деревних рослин: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра біол. наук / Г.Т. Криницький. – К., 1993. – 46 с.
Курсанов А. Л. Транспорт ассимилятов в растении / Курсанов А. Л. – М.: Наука, 1976. – 647 с.
Мусієнко М. М. Спектрофотометричні методи в практиці фізіології, біохімії та екології рослин / Мусієнко М.М., Паршикова Т.В., Славний П.С. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 200 с.
Рогозин М.В. Рост потомств сосны от урожаев разных лет / М.В. Рогозин // Лесная геоботаника и биология древесных растений. – Брянск, 1987. – С. 106–109.
Таран Н. Ю. Каротиноїди фотосинтетичних тканин за умов посухи / Н. Ю. Таран // Физиология и биохимия культурных растений. – 1999. – Т. 31, № 6. – С. 414–422.
Худяков В.А. Физиолого-биохимическое обоснование применения химической стимуляции смолообразования и смоловыделения в подсочном производстве: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. биол. наук : спец. 03.00.12 «Физиология растений» / В.А. Худяков. – Горький, 1975. – 21 с.
Худяков В.А. О влиянии подсоченных ранений с применением химического воздействия на интенсивность передвижения с С14-асимилянтов у сосны обыкновенной / В.А. Худяков, ?.Б. Денисова, Т.Н. Козлова // Передвижение веществ у растений в связи с метаболизмом и биофизическими процесами. – Горький, 1976. – С. 61–65.
Шлык А. А. Определение хлорофиллов и каротиноидов в экстрактах зелёных листьев / А.А. Шлык // Биохим. методы в физиологии растений. – М. : Наука, 1971. – С. 154–170.
Мамаев С.А. ?ндивидуальная изменчивость в содержании хлорофилла в хвое сосны обыкновенной / С.А. Мамаев // Закономерность формирования и дифференциации вида у древесных растений и животных. – Свердловск : ?зд-во АН СССР, 1969. – Вып. 64. – С. 90–96.
Коновалов В.Н. Динамика содержания пластидных пигментов у сосны в связи с внесением удобрений в северотаежных лишайниковых борах / В.Н. Коновалов, А.А. Листов // Лесной журнал. – 1985. – № 6. – С. 18–22.
Downloads
Issue
Section
License
Relationship between right holders and users shall be governed by the terms of the license Creative Commons Attribution – non-commercial – Distribution On Same Conditions 4.0 international (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Authors who publish with this journal agree to the following terms:
- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
