ВПЛИВ ІНФРАЧЕРВОНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ТЕРМОРАДІАЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ДЕРЕВИНИ
Анотація
Проаналізовано теоретичні основи переносу теплової енергії інфрачервоного випромінювання, терморадіаційні та оптичні характеристики деревини як об’єкта дослідження. Розроблено методику проведення вимірювання тривалості прогрівання пакетів шпону та визначено кінетику нагрівання пакетів за різних температур.
Інфрачервоне випромінювання, швидкість прогрівання, пакет шпону, поглинання, відбивання, довжина хвилі.Посилання
Бехта П. А. Технологія виробництва фанери : навч. посіб. /
П. А. Бехта – К. : ІЗМН, 1996. – 280 с.
Peixing Wei, Brad Jianhe Wang, Chumping Dai, Siwei Huang, Xin Rao, Wending Li, Dingguo Zhou High-frequency Heating Behavior of Veneer-based Composites : Modelling and Validation. – 2014. BioResources 9 (2), 3304–3322.
Долацис Я. А. Воздействие ?К-излучения на древесину /
Долацис Я. А., ?льясов С. Г., Красников В. В. – Рига : Зинатне , 1973. – 496 с.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
