Теоретичні передумови моделювання ходу росту модальних деревостанів твердолистяних деревних видів
DOI:
https://doi.org/10.31548/forest2019.02.004Анотація
Розробка нормативів для оцінки динаміки таксаційних показників модальних деревостанів є однією з важливих складових досліджень продуктивності лісів. Одним із найважливіших етапів у процесі розробки нормативів прогнозу росту для модальних деревостанів є аналіз, оцінка та моделювання динамічних процесів росту, які в них відбуваються. На основі повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроект» проведено статистичне обґрунтування виділення чистих та мішаних деревостанів для твердолистяних деревних видів за допомогою кластерного аналізу та графічного порівняння дендрограм кластерних об’єктів за основними таксаційними показниками (середня висота, середній діаметр, запас на 1 га). З отриманих результатів було встановлено, що за переважною більшістю показників насадження з участю 9 одиниць у складі відносяться до одного кластера з деревостанами з участю від 3 до 8 одиниць, що дало можливість стверджувати про виділення деревостанів з участю 10 одиниць у складі в якості чистих. Наступним етапом була перевірка нульової гіпотези значущості різниці між середніми величинами основних таксаційних показників в розрізі груп деревостанів повидільної бази з поділом на чисті та мішані за складом, штучного та природнього, а також насіннєвого та вегетативного походження з використанням t-критерію Ст’юдента та F-критерію Фішера. В результаті аналізу розрахованих показників та переважання зростання досліджуваних деревних видів за складом та походженням було виділено 6 груп деревостанів для дубових, 2 – для букових, 3 – для грабових та 3 – для ясеневих насаджень. В подальшому складання таблиць ходу росту для модальних деревостанів твердолистяних деревних видів буде здійснюватися в розрізі отриманих груп деревостанів та динамічних класів бонітету.
Ключові слова: склад деревостану, походження насадження, кластерний аналіз, біометричні показники, критерій Ст’юдента, критерій Фішера.
Посилання
Abramowitz, Milton, Stegun & Irene A. (1965). Handbook of Mathematical Functions with Formulas, Graphs, and Mathematical Tables. New York: Dover.
Bala, O. P. & Terentiev, A. Yu. (2011). Comparative characteristic of stands indicators of modal oak stands of Ukraine. Scientific bulletin of NULES of Ukraine, series "Forestry and park gardening", 164(3), 11-19 (in Ukrainian).
Bala, O. P. (2018). Foundation of the choice of the ranking factor for the creation of yield tables of modal hardwood tree species stands. The sustainable management of the forest complex and the balanced development of the urban landscapes, 14-15. Kyiv, Ukraine: National University of Life and Environment Science of Ukraine (in Ukrainian).
Bala, O. P., Terentiev, A. Yu., & Vasylyshyn, R. D. (2011). Comparative characteristic of stands indicators of modal beech stands in Carpathian region of Ukraine. Scientific reports of NULES of Ukraine, 6(28), http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Nd/2011_6/11bop.pdf (in Ukrainian).
DSTU 3404-96 (1997). "Forestry. Terms and definitions" Effective from 01.07.1997. Kyiv: Ukraine (in Ukrainian).
Lakyda P. I. & Bala O. P. (2012). Actualization of growth parameters of artificial oak stands of Forest-Steppe of Ukraine's. Korsun-Shevchenkivskyi: FOP Havryshenko V. M. (in Ukrainian).
Lakyda, P. I., Terentiev, A. Yu., & Vasylyshyn, R. D. (2012). Scots pine stands of artificial origin in Ukrainian Polissya - growth and productivity forecast. Korsun-Shevchenkivskyi: FOP Maydachenko I.S. (in Ukrainian).
Lakyda, P.I. & Aleksiiuk, I. L. (2017). Natural pine forest stands of Ukrainian Polissya: growth and productivity forecast. Korsun-Shevchenkivskyi: FOP Maydachenko I.S. (in Ukrainian).
Lakyda, P.I. & Atamanchuk, R. V. (2014). Forecast and productivity of modal birch stands in Ukrainian Polissya. Korsun-Shevchenkivskyi: FOP Havryshenko V. M. (in Ukrainian).
Lakyda, P.I. & Volodymyrenko, V. M. (2008). Artificial spruce stands of the Ukrainian Carpathians - growth and productivity forecast. Кyiv : ESC ІАЕ (in Ukrainian).
Nikitin, K. E. & Shvidenko, A. Z. (1978). Methods and techniques for processing forest information. Moscow : Forestry industry (in Russian).
Shmoilova, R.A., Mynashkyn, V.H., Sadovnikova, N.A. & Shuvalova, E.B. (2005). Theory of statistics. Moscow : Finance and statistics (in Russian).
State Forest Resources Agency of Ukraine (2014). Project "Instruction for the inventory of the forest fund of Ukraine". Retrieved from http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=119314.
Student. (1908). The probable error of a mean. Biometrika, № 6 (1), 1-25. https://doi.org/10.2307/2331554
Vasylyshyn, R. D. (2016). Forests of Ukrainian Carpathians - features of growth, biological and energy productivity. Kyiv: TOV "KOMPRINT" (in Ukrainian).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).