Бактеріози лісових деревних рослин у лісах Полісся та Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.31548/forest2019.02.014Анотація
Акцентовано увагу на тому, що саме фітопатогенні бактерії, зокрема складники аутомікробіоти, є надзвичайно шкодочинними і беруть безпосередню участь у епіфітотійному відмиранні лісів. Для дослідження бактеріальних хвороб Pinus sylvestris, Quercus robur, Fraxinus excelsior, Betula pendula використано рекогносцирувальні та детальні методи лісопатологічних обстежень і фітопатологічних досліджень, а також загальноприйняті в експериментальній мікробіології методи, зокрема відбір уражених органів і тканин; ізоляцію міко- і мікроорганізмів у чисту культуру; перевірку патогенних властивостей виділених ізолятів та їх ідентифікацію тощо.
Наведено результати багаторічних експериментальних досліджень бактеріальної патології лісових деревних рослин в Україні. Із сосни звичайної ізольовано Pseudomonas syringae, Pectobacterium carotovorum, Enterobacter nimipressuralis, Pseudomonas fluorescens, Paenibacillus polymyxa, Pantoea agglomerans, Bacillus subtilis, B. pumilus та різні систематичні та функціональні групи мікоміцетів. Досліджено взаємодію складників міко- і мікроорганізмів у системі «бактерія – бактерія», «бактерія – мікроміцет» і препаратів на базі Bacillus subtilis у лабораторних і природних умовах. Встановлено, що збудником бактеріальної водянки берези повислої в Україні є полібіотроф E. nimipressuralis, патогенність якого доведено в експерименті, та асоційовані з нею Xanthomonas campestris, P. agglomerans, B. subtilis і мікоміцети з відділів Zygomycota, Ascomycota, Deuteromycota. Із туберкульозу ясена виділені й ідентифіковані P. syringae pv. savastanoi, P. fluorescens, P. syringae, Pseudomonas sp., Erwinia herbicola, E. horticola, Xanthomonas sp. Встановлено епізодичне всихання дуба звичайного, з патології якого виділено збудники бактеріозів вегетативних і генеративних органів, зокрема P. carotovorum, E. nimipressuralis, E. quercina, E. rhapontici, P. fluorescens і Pseudomonas sp. Наголошено на необхідності поглиблення досліджень аутомікробіоти, зокрема патогенних її складників у контексті розуміння як загальнобіологічних проблем патології, так і з метою напрацювання лісозахисних заходів, зокрема біологічних.
Ключові слова: бактеріальні хвороби, фітопатогенні бактерії, етіологія, симптоматика, патогенез, антагонізм, системна взаємодія, Pinus sylvestris, Quercus robur, Fraxinus excelsior, Betula pendula.Посилання
Beltiukova, K. Y., Matyshevskaia, M. S., Kulykovskaia, M. D., & Sydorenko, S. S. (1968). Methods for investigating pathogens of bacterial plant diseases. Kiev: Nauk. dumka (in Russian).
Bergey's manual of determination of Bacteriology. 8th ed. (1974). Baltimore: Williams and Wilkins, 1268.
Bylai, V. Y. (1982). Methods of experimental mycology: a reference book. Kiev: Nauk. dumka (in Russian).
Cherpakov, V. V. (2012). Bacterial diseases of forest species in pathology of forest. SPb GLTU, 200, 292-303 (in Russian).
Davydenko, K., Vasaitis, R., Stenlid, J., & Menkis, A. (2013). Fungi in foliage and shoots of Fraxinus excelsior in eastern Ukraine: a first report on Hymenoscyphus pseudoalbidus. For. Path., 43, 462-467. https://doi.org/10.1111/efp.12055
Desiccation of coniferous forests - the problem has become threatening scales. Retrieved from http://khersonlis.org.ua/images/stories/buklet%20vs.pdf (in Ukrainian).
Gvozdyak, R. I. (2005). Perspective directions of research of phytopathogenic bacteria, Zhitomir, 3-8 (in Ukrainian).
Gvozdyak, R. I., & Yakovleva, L. M. (1979) Bacterial diseases of forest tree species. Kiev: Nauk. dumka (in Russian).
Gvozdyak, R. I., Goychuk, A. F., Rozenfeld, V. V. & Pasіchnik, L. A. (2011). Bacterial diseases of pine (Pinus sylvestris L.) and its floral microflora. Zhitomir: Polіssya (in Ukrainian).
Klement, Z., Rudolf, K., & Sands, D. S. (1990). Methods in phytobacteriology. Budapest: Academial Knido.
Kowalski, T., & Holdenrieder, О. (2009). Chalara fraxinea causes dieback of ash (Fraxinus excelsior) in Europe report. For. Pathol., 39, 1-7. https://doi.org/10.1111/j.1439-0329.2008.00565.x
Krasnov, V. P., Orlov, O. O., Buzun, V. A. et al. (2008). Applied radio ecology of the forest. Ukrainian Botanical Journal, 5, 781-786 (in Ukrainian).
Kulbanska, I. M. (2015). Pathogenesis of tuberculosis of an ash tree in the conditions of Western Podillya of Ukraine. Forest Journal, 6, 75-84 (in Russian).
Losytskyi, K. B. (1975). The phenomenon of depression in hardwood forests. Forestry, 3, 40-44 (in Russian).
Sheluho, V. P., & Sidorov, V. A. (2008). Diagnosis and ways to reduce the economic importance of birch bacterial dropsy. Forestry, 4, 48-52 (in Russian).
Shvets, M. V. (2016). Bacterial diseases of birch plantings in Ukraine and in the world (theoretical and applied aspect). Scientific Bulletin of NFWU of Ukraine, 26 (7), 179-185 (in Ukrainian). https://doi.org/10.15421/40260728
Weather archive (WMO ID) 33415. Retrieved from htth/rp5.ru.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).