Стан та основні проблеми лісорозведення в Україні
DOI:
https://doi.org/10.31548/forest2019.04.064Анотація
Ґрунтовий покрив України внаслідок надмірної розораності земель потерпає від деградації. Одним із основних шляхів призупинення та запобігання деградаційним процесам є оптимізація структури земельного фонду України, зокрема збільшення площі лісів. Стратегічним завданням лісового господарства на найближчу перспективу є доведення лісистості держави до нормативного рівня – 20 %. Для цього потрібно заліснити близько 3 млн га земель. Залісненню насамперед підлягають деградовані та малопродуктивні землі, виведені із сільськогосподарської експлуатації. Наведено аналіз статистичних матеріалів щодо лісорозведення в Україні упродовж 2010–2014 рр. (у рамках виконання Державної цільової програми «Ліси України» на 2010–2015 рр.) та 2016–2018 рр., а також результати наукових досліджень щодо оцінювання лісорослинного потенціалу малопродуктивних земель, зокрема комплексу засолених ґрунтів, переданих під заліснення Полтавському ОУЛМГ. Показано, що в Україні загальна площа прийнятих, але незаліснених земель становить 44 777 га, причому 96,9 % цієї площі припадає на лісові підприємства степової зони. Приживлюваність та особливо збереженість створених під час лісорозведення 1–3-річних лісових культур є дуже низькими – 66,4 і 60,9 % відповідно. Доведено, що залісненню малопродуктивних земель, зокрема заплавних місцезростань, які з високою імовірністю представлені засоленими ґрунтами, має передувати обстеження з метою визначення рівня їхньої лісопридатності та загалом доцільності заліснення. Окреслено низку питань, вирішення яких дасть змогу підвищити ефективність лісорозведення та сприятиме доведенню лісистості України до оптимального рівня.
Ключові слова: малопродуктивні землі, заліснення, лісопридатність ґрунтів, приживлюваність і збереженість лісових культур.
Посилання
Debryniuk, Iu., & Raspopina, S. (2019). Influence of plantation-type forests on forest soil fertility indicators under conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine. Proceedings of the forestry academy of sciences of Ukraine, 18. doi: https://doi.org/10.15421/411903[in Ukrainian]. https://doi.org/10.15421/411903
Migunova, E. S. (1978). Forest plantations on saline soils. Moscow: Forest industry [in Russian].
On approval of the National Action Plan for Combating Land Degradation and Desertification. (2016). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/271-2016-%D1%80 [in Ukrainian].
Polupan, N. I., Kysil, V. D., Kovalishin, D. I., Dusanovsky V. L., Vernander, N. B., … Andrushchenko, H. A. (1981). Field determinant of soils. Kyiv: Harvest [in Russian].
Public report of public agency forest resources of Ukraine in 2018. (2018). Retrieved from https://drive.google.com/file/d/194P-skQpV9fI1BOdYBGSKix_u1yHlfhQ/ view [in Ukrainian].
Raspopina, S. P. (2017). Methodological problems of estimating the potential of soils withdrawn from agricultural circulationfor forest growth. Scientific Journal "Ukrainian Journal of Forest and Wood Science", 152 (2), 163-170 [in Ukrainian].
Raspopina, S. P. (2017). The scientific basis of estimating the potential of soils for forest growth and the suitability of soils for growing forest plantations in plain parts of Ukraine (Doctoral dissertation, Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine). Retrieved from http://old.nltu.edu.ua/docs/svr/d35.072.02/ raspopina/aref_raspopina.pdf [in Ukrainian].
Raspopina, S. P., & Degtyarev, V. V. (2016). Еffective use of soils transferred for afforestation. Proceedings of the Uman National University of Horticulture. Part 1: Agricultural Sciences, 88, 31-39 [in Ukrainian].
Raspopina, S. P., Lisnyak, A. A., Zborovska, O. M., Selivanova, L. O., Ivanicheva, E. V., Nojenko, N. I. (2018). Methods for determining the suitability of soils for forestry. Kharkiv [in Ukrainian].
Sayko, V. F. (2008). The scientific rationale for agriculture in the context of climate change. Bulletin of agricultural science, 9, 5-10 [in Ukrainian].
Shlapak, V. P. (2019). Reserves for increasing afforestation and productivity of pine cultures in the Central-prydniprovsky highland area. Scientific Bulletin of UNFU, 29 (7), 50-59. doi: https://doi.org/10.15421/40290711 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.15421/40290711
Stadnyk, A. P., Slavhorodska, Yu. V. (2018). Regulatory support of optimization of Structure agricultural landscapes. Agroecological journal, 3, 6-11 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.33730/2077-4893.3.2018.147955
State Target Program "Forests of Ukraine" for 2010-2015. Retrieved from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/977-2009-п [in Ukrainian].
Strategy of sustainable development and institutional reform of forestry and hunting economy of Ukraine for the period up to 2022. (2017). Retrieved from https://drive.google.com/file/d/0B9CGEXC5v0a9MWZNbWZfY3BsdTg/view [in Ukrainian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).