Щодо використання деревини із сухостійних дерев сосни звичайної у виробництві конструкційних пиломатеріалів
DOI:
https://doi.org/10.31548/forest2019.04.103Анотація
У статті наведено основні результати визначення показників фізико-механічних властивостей деревини, що були отримані у процесі проведення експериментальних досліджень за міжнародними стандартами ISO та міждержавними ГОСТ на малих «чистих» зразках деревини вологістю 12 % із сухостійних і неослаблених всиханням дерев сосни звичайної. На основі експериментальних досліджень визначено показники щільності за ISO 13061-2 неослабленої всиханням і сухостійної деревини сосни з деревостанів І, ІІ і ІІІ груп всихання. Отримано залежність модуля Юнга від щільності деревини для неослабленої всиханням і сухостійної деревини з деревостанів І, ІІ і ІІІ груп всихання.
Для встановлення основних характеристичних показників міцності та жорсткості деревини сосни звичайної як матеріалу виконано експериментальні дослідження з визначення впливу температури термічного оброблення (77 та 120°С) на механічні властивості деревини, а саме: на межу міцності та модуль пружності за статичного згинання, а також межу міцності за стискання вздовж волокон. Експериментальні дослідження проведено на зразках неослабленої всиханням і сухостійної деревини сосни з деревостанів І, ІІ і ІІІ груп всихання згідно з методиками ISO 13061-4, ISO 13061-3 та ISO 13061-17. Встановлено, що показники міцності та жорсткості зразків деревини з деревостанів І групи всихання та неослаблених всиханням, оброблених за температур 77 та 120 °C, відрізняються незначно – в межах
1–5 %, що дає змогу розглядати таку деревину як конструкційний матеріал. Подано регресійні рівняння залежності межі міцності за статичного згинання від модуля пружності за статичного згинання неослаблених всиханням дерев та деревини з сухостійних дерев І групи всихання.
Ключові слова: конструкційний пиломатеріал, деревина із сухостійних дерев, сосна звичайна, групи всихання, фізико-механічні властивості, візуальне та механічне сортування.
Посилання
Bokshchanin, Iu. R., Kviatkovskaia, A. P., Lashmanov, V. I., Sergeev, B. V., & Khodak, V. M. (1987). Handbook of themaster of wood processing [in Russian].
DSTU 4922:2008 Timber and lumber products. Moisture Determination Methods (2009). P 11 [in Ukrainian].
DSTU prEN 384:2001 Timber structural. Determination of characteristic values of mechanical properties (2003). P 15 [in Ukrainian].
BS EN 14081-2:2005 Timber structures - Strength graded structural timber with rectangular cross section - Part 2: Machine grading; additional requirements for initial type testin. P 34.
EN 338:2016 Structural timber. Strength classes. 2016. P 16.
Goldstein, A. Ya. (1975). Dependence of the propagation velocity of longitudinal pulsed ultrasonic waves on the geometric dimensions of samples of natural and codification polystyrene of birch wood. Riga, 5-38 [in Russian].
GOST 16483.31-74. Resonance method for determining moduli of elasticity and shear and decrement of oscillations (1999). Moscow: Izd-vostandartov [in Russian].
GOST 19773-84. Softwood and hardwood sawn timber. Drying modes in batch chambers (2009). Moscow: Standartynform [in Russian].
GSSSD 69-84. Drevesina. Wood. Indicators of physical and mechanical properties of small puresamples (1985). Moscow: Izd-vostandartov [in Russian].
ISO 13061-17:2017 Physical and mechanical properties of wood - Test methods for small clear wood specimens - Part 17: Determination of ultimate stress in compression parallel to grain. 2017. P 4.
ISO 13061-2:2014 Physical and mechanical properties of wood - Test methods for small clear wood specimens - Part 2: Determination of density for physical and mechanical tests. 2014. P 5.
ISO 13061-3:2014 Physical and mechanical properties of wood - Test methods for small clear wood specimens - Part 3: Determination of ultimate strength in static bending. 2014. P 5.
ISO 13061-4:2014 Physical and mechanical properties of wood - Test methods for small clear wood specimens - Part 4: Determination of modulus of elasticity in static bending. 2014. P 6.
Rohanova, A. (2009). Characteristics of spruce timber quality determined by ultrasonic and bending methods. Life Science Forestry and Wood Technology, 69, 234-238.
Saldaeva, E. Yu., & Tsvetkova, Ye. M. (2014). Preliminary diagnosis of the strength properties of wood by the indicator of the dynamic modulus of elasticity by the vibration method. Bulletin of the Volga State Technological University. Ser.: Forest. Ecology. Nature management, 2 (22), 55-62 [in Russian].
Tambi, А. А. (2015). Scientific basics of grade- formation of lumber (Doctoral dissertation). Saint Petersburg [in Russian].
Toshiaki, O. (2014). Marketing Environment of Structural Lumber in Japan. Scandinavian Forest Economics: Proceedings of the Biennial Meeting of the Scandinavian Society of Forest Economics, 40, 327-336.
TU U 16.1-00994207-001:2018 Timber Round and Saw. Visual Features. Classification, Terms and Definition, Measurement Methods (2019). P 132 [in Ukrainian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
