Вплив метеорологічних чинників на ослаблення в’язових деревостанів за умов розвитку комах-ксилофагів

Автор(и)

  • N. V. Puzrina Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • M. I. Yavniy , Комунальне підприємство «Дарницьке лісопаркове господарство»

DOI:

https://doi.org/10.31548/forest2020.03.005

Анотація

Біологічна стійкість видів роду Ulmus L. взаємопов’язана з різними біотичними, абіотичними та антропічними чинниками, зокрема різкими змінами гідротермічного режиму, порушенням правил ведення рубок догляду у насадженнях за участю цих видів, пошкодження листогризучими та стовбуровими шкідниками, які переносять та поширюють інфекцію, збудниками інфекційних хвороб, агентами невстановленої етиології тощо.

Крім цього нерівномірний розподіл опадів за роками індукував погіршення санітарного стану в’язових деревних рослин, що спричинило їхнє ураження збудниками грибної та бактеріальної етіології й заселення комахами-ксилофагами. На підставі аналізу змін показників популяції за фазами розвитку осередків стовбурових шкідників показано, що досліджувані осередки стовбурових шкідників у динаміці за період з 2004 по 2006 рік знаходилися в стані розсіювання, або так званої кризи. Проте, починаючи з 2007 року, вони трансформувалися у стан власне спалаху осередку. Виявлені осередки стовбурових шкідників характеризуються високим, середнім і низьким ступенем заселення дерев. Водночас зафіксовано, що для хронічних осередків притаманні тривалий період існування, певною мірою невисокий, хоча й підвищений (порівняно із здоровими насадженнями), рівень чисельності комах і розмір поточного відпаду; для епізодичних осередків, або осередків масового розмноження – дещо коротший (35 років) період розвитку, високий рівень чисельності і розмір поточного відпаду деревних рослин. Виявлено також, що в обох випадках можливі зворотні та незворотні реакції деревостанів, хоча за другого сценарію розвитку популяції шкідників, у разі їхнього масового розмноження, найчастіше відбувається повне руйнування лісового насадження. Зафіксовано, що поблизу осередків масового розмноження, які характеризуються надмірною щільністю популяції, зазвичай виникають міграційні осередки, куди розселяються шкодочинні комахи у пошуках нових місцеоселень.

Ключові слова: популяція, осередки розмноження, стовбурові шкідники, максимум чисельності, популяційні показники.

Посилання

Buksha, I. F, Gozhik, P. F., & Emelianova, J. L. (1998). Ukraine and the global greenhouse effect. Vulnerability and adaptation of environmental and economic systems to climate change. Kyiv: Published by the Agency for Rational Use of Energy and Ecology [in Ukrainian].

Vorontsov, A. I. (1972). The role of forest pathological factors in the drying out of oak forests on the Russian Plain. On measures to improve the condition of oak forests in the European part of the RSFSR: abstracts of scientific and technical reports. Meeting, 2(3), 9-13 [in Russian].

Goychuk, A. F., Gordienko, M. I, Gordienko, N. M & others (2004). Pathology of oakery. Kyiv: Published by NNCIAE [in Ukrainian].

Guryanova, T. M. (1961). On the role of stem pests in the development of Dutch disease. Proceedings of the Khopersky Reserve, 4, 13-18 [in Russian].

Gusteleva, L. A. (1980). Microflora of a weakened tree and its role in the life of xylophagous insects. The reaction of the tree to insect, 3 (6), 75-82 [in Russian].

Debrynyuk, Y. M., Skolsky, I. M. (2012). Features of cultivation of plantations with the participation of species of the genus Ulmus L. in the Western Forest-Steppe of Ukraine. Science. Proceedings: Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 10, 94-103 [in Ukrainian].

Didukh, Y. P. (2009). Environmental aspects of global climate change: causes, consequences, actions. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2, 34-44 [in Ukrainian].

Harrington, T. C., D. McNew, J. (2001). Steimelatall. Phylogeny and taxonomy of the Ophiostoma piceae complex and the Dutch elm disease fungi. Mycologia, 93 (1), 111-136. https://doi.org/10.1080/00275514.2001.12061284

Meshkova, V. L., Gamayunova, S. G., Novak, L. V. & others (2010). Methodical recommendations for the survey of the centers of stem pests of the forest. Kharkiv: URIF [in Ukrainian].

Meshkova, V. L. (2016). A pine-tree withers. Who is guilty? Forest announcer, 2 (53), 8-10 [in Ukrainian].

Meshkova, V. L. (2019) Vascular diseases of trees. Dutch ilm disease. Forest herald, 4-5, 8-11 [in Ukrainian].

Mozolevskaya, E. G., Belova, N. K., Krylova, N. V., & Osipov, I. N. (1987). Ecology of sap-carriers of the Dutch disease. Plant protection, 7, 37-40 [in Russian].

Polissya climate: research of scientists and long-term weather forecast for Polissya (2018). Retrived from http://www.polissya.eu/2012/01/wetlandsclimate-polissya-proekt-es.html [in Ukrainian].

Shvidenko, A., Lakida, P., Shchepachenko D. & others (2014). Carbon, climate and land management in Ukraine: forest sector. Korsun-Shevchenkivskyi: FOP Gavrilenko [in Ukrainian].

Shvidenko, A., Buksha, I., Krakovska, S., &Lakyda, P. (2017). Vulnerability of Ukrainian forests to climate change. Sustainability. https://doi.org/10.3390/su9071152 [in Ukrainian].

Shmoilova, R. A., Minashkin, V. G., Sadovnikova, N. A., & Shuvalova E. B. (2005). Theory of statistics. Moscow: Finance and statistics [in Russian].

Yavniy, M. I., Puzrina, N.V. (2017). Аnalysis of the population indicators of stem pests in the center of Graphium ulmi. Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Forestry and Ornamental Horticulture, 198, 109-114 [in Ukrainian].

Yavorovsky, P. P. (2015). Impact of climate change on forest ecosystems. Forest and landscape gardening. Retrived from http://nbuv.gov.ua/UJRN/licgoc_2015_6_14 [in Ukrainian].

Завантаження

Опубліковано

2020-09-30

Номер

Розділ

ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО