Аналіз дендрофлори плоских озеленених дахів екстенсивного типу у місті Львові

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31548/forest2020.04.007

Анотація

Сади на дахах виконують безліч корисних для людини функцій і є одним із найсучасніших способів створення гармонійного і естетичного середовища у містах. Тому дослідження асортименту деревних рослин, які успішно зимують та переносять літні критичні температури на дахах при мінімальному догляді, є важливим завданням озеленювачів. Досліджено таксономічний склад дендрофлори 24 плоских озеленених покрівель екстенсивного типу у місті Львові на висотах від 5 до 40 м, та проведено її системно-структурний аналіз. Встановлено, що дендрофлора обстежених об’єктів складена 167 таксонами деревних рослин (з них 109 видів, 76 культиварів, 10 гібридів). Чисельно домінує родина Rosaceae (13 родів (21.1% від загальної кількості родів), 32 види і гібриди (26.9%), за кількістю культиварів домінує родина Cupressaceae - 32 культивари (42.7%). У родовому спектрі за кількістю видів, гібридів та культиварів домінує рід Juniperus - 10 видів (8.8% від загальної кількості), 13 культиварів (17.1%). Для озеленення покрівель використано 93 види і культивари листопадних і 74 вічнозелених фанерофітів (28 мезофанерофітів, 69 мікрофанерофітів, 60 нанофанерофітів та 10 деревних ліан). За результатами хорологічного аналізу встановлено, що на дахах переважають види-вихідці зі східноазійського регіону та Північної Америки, аборигенних видів практично не використовують. У рослинних композиціях на дахах переважають види, районовані для 4 і 5 USDA-зон морозостійкості, тоді як територія Львова лежить у межах 6 зони. Наші 4-річні спостереження довели успішність інтродукції на дахах видів вищої USDA-зони, аніж визначена для міста Львова. Вивчення дендрофлори зелених дахів є дуже важливим з огляду на декілька моментів: не з’ясовані до кінця системно-структурні закономірності добору видів для озеленення; не апробовані методи специфічної інтродукції рослин на дахах та умови їх акліматизації, відмінні від наземних об’єктів; можливість впровадження асортименту рослин, які не трапляються у садово-паркових композиціях міста. Композиційні вирішення озеленених покрівель зумовлені різними способами посадки рослин – безпосередньо у субстрат, у підняті над поверхнею гряди чи контейнери. Подібні дослідження висвітлюють особливості таксономічного складу і структури дендрофлори зелених дахів, що дозволить суттєво скоригувати агротехніку утримання насаджень та виокремити найбільш перспективну групу деревних рослин для озеленення покрівель.

Ключові слова: видовий склад, дерева, кущі, озеленення покрівель, структурний аналіз.

Посилання

American Conifer Society. Available at http://www.conifersociety.org.

Blanusa, T., Monteiro, M. M. V., Fantozzi, F., Vysini, E., Li, Y., & Cameron, R. W. (2013). Alternatives to Sedum on green roofs: Can broad leaf perennial plants offer better 'cooling service'?. Building and Environment, 59, 99-106. https://doi.org/10.1016/j.buildenv.2012.08.011

Caneva, G., Kumbaric, A., Savo, V., & Casalini, R. (2015). Ecological approach in selecting extensive green roof plants: A data-set of Mediterranean plants. Plant Biosystems-An International Journal Dealing with all Aspects of Plant Biology, 149 (2), 374-383. https://doi.org/10.1080/11263504.2013.819819

Cao, J., Hu, S., Dong, Q., Liu, L., & Wang, Z. (2019). Green roof cooling contributed by plant species with different photosynthetic strategies. Energy and Buildings, 195, 45-50. https://doi.org/10.1016/j.enbuild.2019.04.046

Catalog of standard ZinCo solutions. Design guide. Available at http://zincocatalogue.mystrikingly.com/#gallery [in Russian].

Chase, M. W., Christenhusz, M. J. M., Fay, M. F., Byng, J. W., Judd, W. S., Soltis, D. E., & Stevens, P. F. (2016). An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG IV. Botanical Journal of the Linnean Society, 181 (1), 1-20. https://doi.org/10.1111/boj.12385

Cheers, G. (2003). Botanica. Das ABC der Pflanzen. Köln: Könemann.

Christenhusz, M. J. M., Reveal, J. L., Farjon, A., Gardner, M. F., Mill, R. R., & Chase, M. W. (2011). A new classification and linear sequence of extant gymnosperms. Phytotaxa, 19, 55-77. https://doi.org/10.11646/phytotaxa.19.1.3

Dyachenko, A. D., & Klimenko, A. V. (2013). Promising range of plants to be used on the roofs of underground structures. Scientific Bulletin of UNFU, 23.5, 219-225 [in Russian].

Emilsson, T. (2008). Vegetation development on extensive vegetated green roofs: Influence of substrate composition, establishment method and species mix. Ecological engineering, 33 (3-4), 265-277. https://doi.org/10.1016/j.ecoleng.2008.05.005

Find Plants by Hardiness Zone - Gardenia.net. Available at https://www.gardenia.net/plants/hardiness-zones/.

Heinze, W., & Schreiber, D. (1984): A new mapping of the hardiness zones for woody plants in Central Europe. Messages from the German Dendrological Society, 75, 11-56.

Köhler, M. (2006). Long-term vegetation research on two extensive green roofs in Berlin. Urban habitats, 4 (1), 3-26.

Kokhno, M. A. (2001). Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and shrubs. Gymnosperm. Kyiv: Phytosocial Center [in Ukrainian]

Kokhno, M. A. (2002). Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and shrubs. Angiosperms. Kyiv: Phytosocial Center [in Ukrainian].

Kolesnikov, A. I. (1974). Decorative dendrology. Moscow: Lesnaya promyshlennost [in Russian].

Krussmann, G. (1995). Manual of Cultivated Conifers. Portland, Oregon: Timber Press.

Liu, K., & Minor, J. (2005). Performance evaluation of an extensive green roof. In Greening rooftops for sustainable communities (pp. 1-11). Washington, DC.

MacIvor, J. S., & Lundholm, J. (2011). Performance evaluation of native plants suited to extensive green roof conditions in a maritime climate. Ecological Engineering, 37 (3), 407-417. https://doi.org/10.1016/j.ecoleng.2010.10.004

Monterusso, M. A., Rowe, D. B., & Rugh, C. L. (2005). Establishment and persistence of Sedum spp. and native taxa for green roof applications. HortScience, 40 (2), 391-396. https://doi.org/10.21273/HORTSCI.40.2.391

Nagase, A., & Dunnett, N. (2012). Amount of water runoff from different vegetation types on extensive green roofs: Effects of plant species, diversity and plant structure. Landscape and urban planning, 104 (3-4), 356-363. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2011.11.001

Raunkiaer, C. (1934). The life forms of plants and statistical plant geography. Oxford: Clarendon Press.

Savi, T., Dal Borgo, A., Love, V. L., Andri, S., Tretiach, M., & Nardini, A. (2016). Drought versus heat: What's the major constraint on Mediterranean green roof plants?. Science of the total environment, 566, 753-760. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2016.05.100

Snodgrass, E. C., & Snodgrass, L. L. (2006). Green roof plants: a resource and planting guide. Portland, OR: Timber Press.

Susca, T., Gaffin, S. R., & Dell'Osso, G. R. (2011). Positive effects of vegetation: Urban heat island and green roofs. Environmental pollution, 159 (8-9), 2119-2126. https://doi.org/10.1016/j.envpol.2011.03.007

The Plant List. Available at http://www.theplantlist.org.

Thompson, J. W. (1998). Grass-roofs movement. Landscape architecture, 88 (5), 46-51.

Thuring, C. E., Berghage, R. D., & Beattie, D. J. (2010). Green roof plant responses to different substrate types and depths under various drought conditions. HortTechnology, 20 (2), 395-401. https://doi.org/10.21273/HORTTECH.20.2.395

Tolmachev, A. I. (1974). Introduction to the geography of plants. Leningrad: Publishing House [in Russian].

Trees and bushes of the USSR (1949-1962). Vol. 1-6. Moscow; Leningrad: Publishing House of the USSR Academy of Sciences [in Russian].

Villarreal, E. L., & Bengtsson, L. (2005). Response of a Sedum green-roof to individual rain events. Ecological Engineering, 25 (1), 1-7. https://doi.org/10.1016/j.ecoleng.2004.11.008

Завантаження

Опубліковано

2020-12-24

Номер

Том 11 № 4 (2020)

Розділ

САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).