Вміст основних компонентів ефірної олії у хвої сосни звичайної, яка росте у географічних культурах

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31548/forest2021.02.006

Анотація

Метою досліджень стало проведення аналізу складу терпенів і встановлення відмінностей за рівнем вмісту ефірних масел у хвої сосни звичайної різних кліматичних екотипів, які ростуть у географічних лісових культурах. Об’єкт дослідження представлений 17 кліматипами сосни звичайної, які ростуть у географічних культурах на території Негорільского навчально-дослідного лісгоспу Мінської області Білорусі. Якісний і кількісний аналіз ефірного масла хвої сосни звичайної здійснювали методом газорідинної хроматографії без попереднього фракціонування на хроматографі «Кристал 5000.1».

У досліджуваних кліматипів сосни звичайної встановлено різний рівень за складом ефірного масла серед монотерпенів, сесквітерпенів і кисеньвмістної  групи, а також виявлено істотні відмінності за вмістом низки компонентів усередині досліджуваних груп. Найбільший вихід ефірної олії спостерігається у підвиді сосни звичайної різновиду європейська західна – 1,9 %, трохи нижче цей показник у підвиду лісостепова – 1,7 %). Істотно нижчий показник виходу ефірної олії виявився у сосни звичайної різновиду європейська східна та підвиду сибірська, який становить 1,1 % і 1,0 % відповідно.

Отримані дані щодо складу ефірної олії і співвідношення в ній низки компонентів серед підвидів і різновидів сосни звичайної (підвиди: лапландська, сибірська, лісостепова, європейська; різновиди: європейська західна і східна) дадуть змогу в подальшому проводити відбір найбільш перспективних кліматичних екотипів і підвидів для селекції на стійкість до біотичних і абіотичних факторів середовища з урахуванням показників росту і продуктивності деревостанів.

Відомості про склад компонентів ефірної олії у хвої кліматипів і підвидів сосни звичайної допоможуть розширити знання щодо стійкості рослин, їх збереження і росту, особливо в умовах зміни клімату в напрямі аридизації.

Ключові слова: компонентний склад, екстрактивні речовини, монотерпени, сесквітерпени, дітерпени, географічні культури, кліматичний екотип.

Посилання

Babkyn, V. A., et al. (2011). Biomass larch: the chemical composition to innovative products. Novosibirsk: SO RAN [in Russian].

Babkyn, V. A. (2017). Extractive substances of larch wood: chemical composition, biological activity, prospects for practical use. Innovation and expertise, 2 (20), 210-223 [in Russian].

Brytton, H. (1986). Biochemistry of natural pigments. Moscow: Myr, 42 [in Russian].

Vasylev, A. E. (1977). Functional morphology of plant secretory cells. Leninhrad [in Russian].

Deruma, V. Ya. (1983). Basic principles of selection and preparation of samples of greenery for the study of its chemical composition. Study of the chemical composition of woody greenery. Мethodical bases. Ryha: Zynatne [in Russian].

Esiakova, O. A., & Stepen, R. A. (2008). Indication of air pollution in Krasnoyarsk by morphometric and chemical parameters of Siberian spruce needles. Chemistry of plant raw materials, 1, 143-148 [in Russian].

Kolesnykov, V. L. (2003). Mathematical foundations of computer modeling of chemical-technological systems: textbook. manual for university students. Minsk: BHTU [in Russian].

Krasylnykova, L. A., et al. (2004). Plant biochemistry. Kharkov: Torsynh [in Russian].

Kretovych, V. (1986). Plant biochemistry. Moscow: Vysh. shk. [in Russian].

Kruk, N. K., Nosnykov, V. V., & Rabko, S. V. (2019). Current state, problems and prospects for reforestation in Belarus. In Forest restoration and forest melioration in Ukraine: beginning, current state, challenges of the present and prospects in the conditions of the Anthropocene (pp. 417-446). Kyiv: Kondor [in Russian].

Kuzmyn, S. R. (2019). Scots pine needles and wood with varying degrees of resistance to fungal pathogens. In Materials of the 6th International Conference-Meeting "Conservation of Forest Genetic Resources". Shchuchynsk, Respublyka Kazakhstan 16-20 September, 2019 (pp. 131-132). Kokshetau: Myr Pechaty [in Russian].

Lamotkyn, S. A., Hyl, E. V., Romaniuk, L. Y., & Skakovskyi, E. D. (2019). Seasonal dynamics of Picea glauca essential oil terpenoids in urban settings. Plantresources, 55 (2), 259-267 [in Russian]. https://doi.org/10.1134/S0033994619020055

Leshkov, B. P. (1985). Workshop on plant biochemistry. Moscow: Ahropromyzdat [in Russian].

Lobanov, V. V., & Stepen, R. A. (2004). Influence of biocenotic factors on the content and composition of fir oil. Coniferous boreal zones, 2, 148-156 [in Russian].

Lovkova, M. Ya. (1981). Biosynthesis and metabolism of alkaloids in plants. Moscow: Nauka, 169 [in Russian].

Maksymov, V. M. (2004). Population structure Pinus sylvestris (Pinaceae) by the composition of monoterpenes in the Central Russian forest-steppe. Abstract of Dr. dissertation for Agricultural Science, 06.03.01 - Forest Inventory and Forest Measurement. Voronezh [in Russian].

Ostakyn, A. Y. (1989). Application of methods in computers. Planning and processing of experiment results. Minsk: Vysh. Shk. [in Russian].

Pen, R. Z. (1982). Statistical methods for modeling and optimization of pulp and paper production processes. Krasnoiarsk: Krasnoiarsk State Univ. [in Russian].

Pen, R. Z., & Mencher, E. M. (1973). Statistical methods in the pulp and paper industry. Moscow: Lesnai prom-st [in Russian].

Petrenko, E. S. (1967). Variability of the number of resin channels in the needles of Scots pine. Forestry, 6, 76-83 [in Russian].

Plemenkov, V. V. (2001). Introduction to the chemistry of natural compounds. Kazan: Kazan [in Russian].

Plemenkov, V. V., & Tevs, O. A. (2014). Biomedical properties and prospects of terpenoids (isoprenoids). Chemistry of plant raw materials, 4, 5-20 [in Russian].

Poltavchenko, Yu. A., & Rudakov, H. A. (1973). Evolution of biosynthesis of monoterpenes in the pine family. Plant resources, 9 (4), 481-493 [in Russian].

Ponomareva, E. Y., Molokhova, E. Y., & Kholov, A. K. (2015). The use of essential oils in pharmacy. Modern problems of science and education, 4, 37-45 [in Russian].

Pravdin, L. F. (1964). Scots pine: Variability, intraspecific taxonomy and selection. Moscow: Nauka [in Russian].

Stepen, R. A. (1995). The composition of the essential oil and volatile terpenoids of the shoots Pinus sylvestris L. in Central Siberia. Plant resources, 4, 63-70 [in Russian].

Stepen, R. A. (1999). Ecological and resource significance of volatile terpenoids from pine forests in Central Siberia. Chemistry of plant raw materials, 2, 125-129 [in Russian].

Kheldt, H. V. (2011). Biochemistry of plants: Moscow: BINOM. Knowledge laboratory [in Russian].

Kheftman, E. (1986). Chromatography. Practical application of the method. Part 1. Moscow: Myr [in Russian].

Crozier, A., et al. (2006). Plant secondary metabolites: occurrence, structure and role in the human diet. Oxford: Blackwell Publishing Ltd. https://doi.org/10.1002/9780470988558

Kivanç, A., & Akgül, A. (1986). Antibakterial activities essential oils from Turish spices and citrus. Flavour and fragrans Journal, 1 (4-5), 175-179. https://doi.org/10.1002/ffj.2730010409

Mardarowicz, M., Wianowska, D., Dawidowicz, A. I., & Sawicki, R. (2004). Comparison of terpen composition in Engelmann spruce (Picea Engelmann) using hydrdistillation. SPME and PLE. Zeitschriftfür Natur forschung, 59 (9-10), 641-648. https://doi.org/10.1515/znc-2004-9-1006

Schmidt, A., et al. (2005). Induced chemical defenses in conifers: Biochemical and molecular approaches to studying their function. Amsterdam. Elsevier, 39, 1-28. https://doi.org/10.1016/S0079-9920(05)80002-4

Teissedre, P. L., & Waterhouse, A. L. (2000). Inhibition of oxidation of human low-density lopoprteibs by phenolic substances in different essential oils varieties. J. Agric. Food Chem, 48 (9), 3801-3805. https://doi.org/10.1021/jf990921x

Завантаження

Опубліковано

2021-06-30

Номер

Том 12 № 2 (2021)

Розділ

ЛІСОВА ЕКОЛОГІЯ ТА ДОВКІЛЛЯ

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).