Практичні підходи щодо встановлення динаміки стійкості деревостанів селекційних об’єктів
DOI:
https://doi.org/10.31548/forest2021.04.001Анотація
У статті розглянуто поняття стійкості деревостанів та їх формування для селекційних об’єктів з урахуванням динаміки напруженості використання умов середовища. Захисні властивості лісового середовища, які ототожнюють зі збереженням генетичного різноманіття, визначають за кількістю і якістю природного поновлення та асоціююють з екологічною стійкістю (відновлюваністю), можна ефективно оцінювати за втратою цієї стійкості за наведеною методикою. У статті проаналізовано підходи та напрями, які актуальні для оцінювання біотичної та екостійкості деревостанів. Для селекційних об’єктів ці питання актуальні під час призначення лісовідновних заходів у лісових генетичних резерватах, оцінювання стійкості деревостанів у момент відбору плюсових насаджень, оцінювання відібраних постійних лісонасіннєвих ділянок з позицій визначення обсягів формування та доглядів. Методика оцінювання стійкості деревостанів базується на визначенні показників стійкості (коефіцієнта стійкості, втрати біотичної стійкості, втрати екологічної стійкості), які розраховують на підставі параметричного (таксаційного) оцінювання дерев, їх санітарного стану та природного поновлення на досліджуваній ділянці. Використовуючи значення наведених показників стійкості, насадження можна поділити на три категорії стійкості: стійкі, умовно стійкі та нестійкі. Запропоновано відповідні лісогосподарські заходи, що потребують окремої параметричної оцінки за лісотвірними видами дерев, господарськими групами типів лісу, категоріями лісів, цільовими заходами формування чи напрямом дослідження. Під час досліджень напруженості показника життєвого простору встановлено, що використання лісорослинних умов відбувається за оцінкою процесу розвитку деревостанів, як нормальне, ненапружене і напружене. Для встановлення показника нормального й ослабленого стану запропоновано базову шкалу оцінювання біотичної стійкості за індексами стану.
Посилання
Belelia, S., & Debryniuk, Iu. (2017). Cultivating species of Larix L. genus in artificial plantations of the Western Polissia of Ukraine. Lviv: Galician Publishing Union [in Ukrainian].
Blystiv, V. (2012). As for the comprehensive assessment of the protective properties. Abstracts of scientific papers of international scientific conference "Modern trends in agricultural science in the XXI Century" (pp. 78−82) [in Ukrainian].
Blystiv, V. I. (2006). Use of inventory indicators to determine the ecological sustainability of forest stands. Forestry and Forest Melioration, 109, 142−145 [in Ukrainian].
Blystiv, V. I. (2017). Formation of hornbeam-beech forest stands Transcarpathia, their stability and water-regulating role. State Forestry unіversitet. Lviv [in Ukrainian].
Brang, P. (2001). Resistance and elasticity: promising concepts for the management of protection forests in the European Alps. Forest Ecology and Management, 145, 107−119. https://doi.org/10.1016/S0378-1127(00)00578-8
Gilliam, F. (2016). Forest ecosystems of temperate climatic regions: from ancient use to climate change. The New phytologist, 212, 871−887. https://doi.org/10.1111/nph.14255
Hayda, Yu. I., & Yatsyk, R. M. (2013). Methods of integrated assessment of genetic reserves of forest tree species. Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine, 23.2, 8-15 [in Ukrainian].
Holubets, M. A. (2008). Environmentology, its cognitive and applied nature. Ukrainian Geographical Journal, 1, 19−23 [in Ukrainian].
Holubets, M. A. (2013). Geosociosystemology. Lviv: Company Manuscript [in Ukrainian].
Los, S. A., Tereshchenko, L. I., Hayda, Yu. I., at al. (2017). Guidelines for forest seed production (2nd edition, supplemented and revised). Kharkiv [in Ukrainian].
Maliuha, V. M., & Minder, V. V. (2020). Indicator of tension in the living space of protective forest plantations. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science, 11 (4), 47-59 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.31548/forest2020.04.005
Malyuha, V. M. (2020). Phytomelioration Bases of Functioning of Protective Forest Plantations on the Ravine-Gully Lands of the Plain Part of Ukraine. Kyiv: National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine [in Ukrainian].
Marchuk, Yu., Blystiv, V., Vytvycky, I., et al. (2021). Regulations on the forest genetic reserve. State Agency of Forest Resources of Ukraine. Available at https://ucfb.info/informacija/pravova-baza.html [in Ukrainian].
Meshkova, V. L., Borysenko, O. I., & Pryhornytskyi, V. I. (2018). Forest site conditions and other features of Scots pine stands favorable for bark beetles. Proceedings of the forestry Academy of sciences of Ukraine, 16 (16), 106−114. https://doi.org/10.15421/411812
Molotkov, P. I. (1966). Beech forests and their management. Moscow: Lesnaia promishlenost [in Russian].
Olijnyk, V. S., & Blystiv, V. I. (2012). The formation processes of the protective properties of beech forests of the Carpathians. Scientific Bulletin of NFU, 22.11, 8-14 [in Ukrainian].
Oliynyk, V. S., & Blystiv, V. I. (2019). Transcarpathia hornbeam- common beech forest: dynamics, stability, protective role. Ivano-Frankivsk: NAIR [in Ukrainian].
Oliynyk, V. S. (2013). Hydrological role of forests in the Ukrainian Carpathians. Ivano-Frankivsk: NAIR [in Ukrainian].
Parpan, V. I., & Parpan, T. V. (2008). The main principles of modern paradigm of mountain forest science and forest management in the Ukrainian Charpathians. Forestry and Forest Melioration, 114, 7−12 [in Ukrainian].
Parpan, V., Shparyk, Y., & Parpan, T. (2005). Virgin and natural forest in Ukraine: state, diversity and protection. Proc. Natural Forest in the Temperate Zone of Europe - Values and Utilisation. Birmensdorf, Switzerland; Rakhiv (pp. 21-29) [in Ukrainian].
Sanitary Forests Regulations in Ukraine. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-95.
Shparyk, Yu. S. (2012). Characteristics of forests' stability and method for their identification. Scientific Bulletin of National Forestry University of Ukraine, 22.3, 58−63 [in Ukrainian].
Stojko, S. M. (2011). Global climate changes impact in the forest ecosystem in the Carphathians. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 9 [in Ukrainian].
Sukachev, V., & Dylis, N. (1964). Fundamentals of forest biogeocoenology. Moscow: Nauka [in Russian].
Syrota, O. (2021). Assessment of changes in the forest genetic reserves of Poltava region during the last 35 years. Forestry and Forest Melioration, 138, 49-58 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.49
Tretyak, P., & Chernevyy, Ju. (2020). Matter and energy influence of forest vegetation on the environment. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine, 21 [in Ukrainian].
Yaroshenko, P. D. (1958) The forest steppe of the Soviet Far East and the nearby regions of Northeast China. In Problems of Agriculture and Forest in the Far East (No. 2). Vladivostok: Maritime Pub. House [in Russian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
