Червоноквіткова яблуня в колекції Національного університету біоресурсів і природокористування України
DOI:
https://doi.org/10.31548/forest2021.04.007Анотація
Яблуні з червоними квітками вирізняються особливою привабливістю в період квітування, що робить їх бажаним компонентом декоративних насаджень. Досліджено 30 зразків яблуні з антоціановим забарвленням органів у колекції ННВЛ «Генетичних ресурсів, інтродукції та селекції нетрадиційних плодових та декоративних культур», розміщеній у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція». У 2001 році проведено фенологічні спостереження під час квітування, здійснено морфометричний аналіз квіток і листків та оцінено декоративність зразків. Домінантний ген, що контролює антоціанову пігментацію органів у яблуні, походить від Malus niedzwetzkyana – яблуні Недзвецкієвої. Нині ранг цього таксону понижено до різновиду – M. domestica var. niedzwetzkyana. Яблуню Недзвецкієву було залучено до схрещування з дрібноплодими видами яблуні для створення декоративних гібридів, деякі з яких отримали нотовидові назви та були використані в селекції плодових сортів і підщеп M. domestica. Згідно з Міжнародним кодексом номенклатури культурних рослин сорти з антоціановим забарвленням пелюсток, що мають у родоводі M. domestica var. niedzwetzkyana, можна виокремити як Malus Niedzwetzkyana Group. Якщо її доповнити сортами з антоціановим забарвленням пелюсток, що походять від інших видів яблуні, наприклад M. halliana і M. spectabilis, то розширену групу можна назвати Malus Purpurea Group. Водночас деякі сорти можуть належати до інших груп, зокрема, Malus Pendula Group, Malus Redflesh Group тощо. Найвища декоративність (5 балів) під час квітування притаманна зразкам № 2332 Makamik, 2947, 3100 Aldenhamensis, 3157 Пионерка, 3305, 3382, 3540, 3592, 3601, 3603, 3656, 3691, 3692, 4292 та гібридам 17-279, 17-316, 18-275, 18-293, 18-325. Використання зазначених зразків дає змогу створити конвеєр подовженого квітування червоноквіткової яблуні на об’єктах зеленого будівництва.
Посилання
Firsov, G., Vasiliev, N., & Tkachenko, K. (2015). Genus Malus Mill. in Arboretum collection of Peter the Great Botanic Garden. Hortus botanicus, 10, 156-173 [in Russian]. https://doi.org/10.15393/j4.art.2015.2341
GRIN-Global (U. S. National Plant Germaplasm System). (2021). Available at https://npgsweb.ars-grin.gov/.
Honcharovska, I. V. (2019). Representatives of the genus Malus Mill. in the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine: biomorphological and decorative features, use (Doctoral dissertation). M. M. Hryshko National Botanical Garden of NAS of Ukraine. Kyiv [in Ukrainian]
Kalinichenko, O. A. (2003). Ornamental Dendrology. Kyiv: Vyshcha shkola [in Ukraine].
Kokhno, M. A., & Trofimenko, N. M. (Eds.). (2005). Dendroflora of Ukraine. Wild and cultivated trees and shrubs. Angiosperms (Part II). Kyiv: Fitosotsiotsentr [in Ukrainian].
Kolesnikov, A. I. (1974). Ornamental Dendrology. Moskow: Lesnaja promyshlennoct [in Russian].
Kostyrko, D. R. (2006). Results of the introduction of lianas in Donbass. Donetsk: Nord-Press [in Russian].
Krüssmann, G. (1977). Handbuch der Laubhehölze (Bd. II). Berlin und Hamburg: Paul Parey.
Kuznetsova, I. O., & Tkach, N. A. (2016). History of greening of interiors from ancient times until the twentieth century AD. Theory and Practice of Design. Art history, 9, 129-141 [in Ukrainian].
Lewis, D., & Crane, M. B. (1938). Genetical studies in apples 2. Journal Genetics, 37, 19-128. https://doi.org/10.1007/BF02982146
Lobanov, F. A. (1973). Program and methodology for the variety study of fruit, small fruit and nut crops. Michurinsk: VNIIS [in Russian].
Mezhenskyj, V. М. (2008). Groups of ornamental varieties and forms of apples species (Malus Mill., Rosaceae). Bulletin Bila Tzerkva National Agrarian University, 54, 98-101 [in Ukrainian].
Mezhenskyj, V. М. (2010). About improvement of the Ukrainian botanical nomenclature. Plant Introduction, 3, 69-76 [in Ukrainian].
Oleksiichenko, N. O., & Mavko, M. S. (2017). Coloration of landscape architecture objects and its role in the urban environment. In Current problems of greening of settlements: education, science, production, art of landscape formation: abstract of Int. Sci. Conf., May 25-26, 2017 (pp. 99-101). Bila Tserkva [in Ukrainian].
POWO (Plants of the World Online). (2021). Available at http://www.plantsoftheworldonline.org/.
Stoliar, A. A., & Mamchur, T. V. (2017). Project of reconstruction of the territory of the park "Molodizhnyi" in Uman. In Current problems of greening of settlements: education, science, production, art of landscape formation: abstract of Int. Sci. Conf., May 25-26, 2017 (pp. 130-132). Bila Tserkva [in Ukrainian].
WCVP (World Checklist of Vascular Plants). (2021). Available at https://wcvp.science.kew.org/.
WFO (World Flora Online). (2021). Available at http://www.worldfloraonline.org/.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
