Formation of grammatical competence in training future translators
Анотація
Formation of grammatical competence in training future translators
The article deals with problems of the formation of grammatical competence as an important component of foreign language communicative competence of future translators. This competence is implemented primarily through the development of skills and abilities in the major types of speech activity, covering reception, production, interaction and mediation. Grammatical competence of translator is defined as the knowledge and ability to use the grammatical resources of language. A comparison of the benefits of mastering grammar in communicative contexts and formal teaching of grammar is made. The levels of formation of grammatical correctness in accordance with the European requirements for language education are submitted. The need to study grammar in practical use is emphasized. The formation of grammatical competence grammar is viewed not withdrawn from the context, and integrated in the communicative situation or communicative context. That can promote successful communication. The features of the work of future translators over grammatical errors are described. Means of forming grammatical competence of future translators are provided. Grammatical competence may be formed by the conscious assimilation of regulations or in combination with semantic and situational characteristics of communicative interaction. It is advisable to form grammatical competence based on text grammar.
Key words: grammatical competence, communication, methods, foreign language, student.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
