Вплив медіа на масове сприйняття та психологічний стан громадян
DOI:
https://doi.org/10.31548/hspedagog15(2).2024.213-219Анотація
В наш час стрімкий розвиток технологій сприяв швидкому поширенню використання соціальних мереж серед громадян різних країн. Це докорінно змінило те, як люди взаємодіють і спілкуються між собою, як отримують інформацію. Водночас довіра людей до різних медіа та їх використання може вплинути на їхній емоційний та психологічний стан. Мета дослідження – провести оцінку впливу медіа на масове сприйняття та психологічний стан громадян. Враховуючи величезний вплив, який медіа мають на суспільство, вкрай важливо зрозуміти психосоціальні механізми, за допомогою яких символічна комунікація впливає на людське мислення, сприйняття та поведінку. Визначено, що традиційні медіа (інтернет-ресурси, соціальні мережі, телебачення, газети, журнали тощо) стали важливим каналом для отримання інформації. Результати демонструють вплив контенту новин на настрої та думки національної аудиторії. Саме тому сучасне суспільство черпає всі нові тенденції, моду та примхи із медіа. Встановлено, що медіа суттєво впливають на поведінку людей у суспільстві. Крім позитивних наслідків для бізнесу, політики та суспільства, існують і деякі негативні, такі як кібербулінг, проблеми з приватним життям та фейкові новини. Засоби масової інформації (ЗМІ) використовуються для соціального втручання, щоб поширювати інформацію та змінювати соціальну поведінку. Це просоціальний ефект медіа. Існує чіткий зв'язок між переглядом насильницьких відео в ЗМІ та тенденцією до зростання насильства, агресії серед друзів, рідних та інших людей. Люди, які багато дивляться телевізор, схильні переоцінювати кількість насильства та злочинів, що відбуваються у світі. Отже, встановлено, що, медіа мають дуже великий вплив на зміну поточної та соціально-психологічної частини суспільства. В свою чергу, ця зміна спричиняє рух, який можна виявити і спрямувати в позитивному або негативному напрямку.
Посилання
Aslam F., Awan T. M., Syed J. H., Kashif A., Parveen M. Sentiments and emotions evoked by news headlines of coronavirus disease (COVID-19) out-break. Humanit. Soc. Sci. Commun. 2020. Vol. 7. P. 23. https://doi.org/10.1057/s41599-020-0523-3.
Barlett C. P., Gentile D. A. Af-fective and emotional consequences of the mass media. In K. Döveling, C. von Scheve, E. A. Konijn (Eds.). The Routledge handbook of emotions and mass media. 2015. pp. 60–78.
Field A. E., Cheung L., Wolf A. M., Herzog D. B., Gortmaker S. L., Col-ditz, G. A. Exposure to the mass media and weight concerns among girls. Pediat-rics. 1999. Vol. 103(3). E36. https://doi.org/10.1542/peds.103.3.e36.
Garfin D. R., Silver R. C., Hol-man E. A. The novel coronavirus (COVID-2019) outbreak: amplification of public health consequences by media ex-posure. Health Psychol. 2020. Vol. 39. P. 355–357. https://doi.org/10.1037/hea0000875.
Li P-P., Zhong F. A Study on the Correlation Between Media Usage Fre-quency and Audiences’ Risk Perception, Emotion and Behavior. Front. Psychol. 2022. Vol. 12. P. 822300. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.822300.
Mehraj H. K., Bhat A. N., Mehraj H. R. Impacts of media on society: A so-ciological perspective. International Jour-nal of Humanities and Social Science In-vention. 2014. Vol. 3(6). P. 56-64.
Nader K., Toprac P., Scott S., Baker S. Public understanding of artificial intelligence through entertainment media. AI & society. 2022. 1–14. Advance online publication: https://doi.org/10.1007/s00146-022-01427-w.
Ramkissoon H. Place affect inter-ventions during and after the COVID-19 pandemic. Front. Psychol. 2021. Vol. 12. P. 726685. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.726685.
Riley A. H., Sangalang A., Critchlow E., Brown N., Mitra R., Cam-pos Nesme B. Entertainment-Education Campaigns and COVID-19: How Three Global Organizations Adapted the Health Communication Strategy for Pandemic Response and Takeaways for the Future. Health communication. 2021. Vol. 36(1). P. 42–49. https://doi.org/10.1080/10410236.2020.1847451.
Ruben M. A., Wormwood J. B., Neumann A. E., Quigley K. S. Remember how this feels: Inconsistency in recalled impact of a mass violence incident is relat-ed to poorer mental health outcomes. Translational Issues in Psychological Sci-ence. 2016. Vol. 2(4). P. 382–94.
Saddiqi Q., Silab S. Negative Impacts of Mass Media on Social and Psychological life of Human Beings. Sprin Journal of Arts, Humanities and Social Sciences. 2023. Vol. 2(01). P. 58–68. https://doi.org/10.55559/sjahss.v2i01.80.
Wormwood J. B., Devlin M., Lin Y. R., Barrett L. F., Quigley K. S. When Words Hurt: Affective Word Use in Daily News Coverage Impacts Mental Health. Frontiers in psychology. 2018. Vol. 9. P. 1333. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01333.
Wormwood J. B., Lin Y. R., Lynn S. K., Barrett L. F., Quigley K. S. Psychological impact of mass violence depends on affective tone of media con-tent. PloS one. 2019. Vol. 14(4). P. e0213891. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0213891.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
