Принцип та педагогічні умов формування іншомовної професійно-комунікативної компетентності майбутніх інженерів-технологів харчової промисловості у ВНЗ

Abstract

Автором статті встановлено, що процес формування іншомовної професійно-комунікативної компетентності спирається на загально дидактичні педагогічні принципи (системностi навчання, науковостi, забезпечення міцності результатів навчання, свiдомості і активності, наочності, доступності), а також специфічні педагогічні принципи, зокрема, автентичності, кроскультурності, комунікативності, інтегративності, частотності,принцип аксіологічної спрямованості, діалогічності.

Визначено, що процес формування іншомовної професійно-комунікативної компетентності в майбутніх інженерів-технологів харчової промисловості відбуватиметься успішно за таких умов: психологічних (формування в майбутніх інженерів-технологів харчової промисловості позитивної мотивації до навчання та професійної діяльності; розвиток професійних мотивів фахового спілкування іноземною мовою в сфері технології харчування; прагнення до самооаналізу, самооцінювання, самовдосконалення; рефлексії, формування внутрішньої мотивації самостійного навчання); методичних (впровадження сучасних навчальних програмних засобів та використанням інноваційних форм, методів та технологій навчання; вибір педагогічно доцільних форм, методів, засобів навчання; вибір технологій навчання зі спрямуванням на засвоєння змісту предмета, формування компетенцій, стимулювання пізнавальної діяльності; інтеграція традиційних методів з активними); технологічних (систематичний контроль за результатами навчання, діагностика рівня знань студентів;); реалізаційних (залучення до діалогу культур (іншомовної та рідної); використання іншомовної культури як засобу пізнання й розвитку культури особистості, а також інтеграція дисциплін гуманітарного циклу з спеціальними дисциплінами); організаційних (створення плюрилінгвального комунікативного середовища, організація навчального процесу в єдності професійного й міжкультурного компонентів; співпраця та поглиблення зв’язків з виробництвом, міжнародними харчовими підприємствами та компаніями, розподіл cтудентів на групи відповідно рівня знань з іноземної мови за допомогою методів вхідного тестування; адаптивне поетапне управління навчальною діяльністю студентів).