Власність як міждисциплінарна категорія
DOI:
https://doi.org/10.31548/law2019.02.002Анотація
Актуальність статті зумовлюється тим, що ставлення до власності не є статичним, людина, спираючись на послідовність еволюційних процесів, намагається по-новому аналізувати таку категорію, як «власність». Саме тому розгляд категорії «власність» у всьому її різноманітті є на сьогодні актуальним. При цьому продуктивним буде розгляд власності не тільки як юридичної категорії з використанням історичного підходу, а і її дослідження з інших ракурсів, адже саме власність, у першу чергу, досліджувалася філософами та економістами.
У результаті дослідження отримані наступні висновки: по-перше, загальний розвиток нашого суспільства (в загальнолюдському масштабі) пов’язаний із власністю, всі зміни в соціально-економічному житті людини та суспільства безпосередньо залежать від змін у власності. Сучасний етап розвитку суспільства, заснований на капіталістичній системі, лише підтверджує дану тезу, оскільки його фундаментом є «три кити», одним із яких є приватна власність; по-друге, власність є єдністю філософських, правових та економічних аспектів. Будь-яке дослідження категорії «власність», в межах якої дисципліни воно б не здійснювалася, має враховувати даний факт, і лише в цьому випадку дослідження буде повним і науково обґрунтованим; по-третє, з філософської точки зору власність, як ознака, оголошується природженою, даною від природи, притаманною будь-якій людині. Власність формулюється як приналежність відповідного об’єкта тій чи іншій особі; по-четверте, з юридичної точки зору власність як категорія виражає права кого-небудь на будь-які майнові відносини, виражені тріадою правомочностей: володіння, користування і розпорядження; по-п’яте, з економічної точки зору власність як категорія виражає відношення різних власників між собою, а також власників та безпосередніх виробників благ; по-шосте, із соціальної точки зору власність як категорія виражає зв’язок особистості та суспільства, формує у людини почуття власності відносно об’єктів матеріального світу, незалежно від їх суб’єктної приналежності.
Ключові слова: власність, відносини власності, філософська категорія власності, юридична категорія власності, економічна категорія власності, соціальна категорія власності.
Посилання
Aristotel (1976). Sochineniya v chetyireh tomah. Tom 1 [Works in four volumes. Volume 1]. Red. V.F. Asmus. Moskva: Myisl, 560.
Aristotel (1983). Sochineniya v chetyireh tomah. Tom 4 [Works in four volumes. Volume 4]. Perev. i red. A.I. Dovatura. Moskva: Myisl, 830.
Atlas, M.S., Gryaznova, A.G., Checheleva, T.V. (1991). Osnovyi funktsionirovaniya ekonomicheskoy sistemyi: uchebnoe posobie dlya ekon. spets. vuzov [Fundamentals of the functioning of the economic system: a textbook for econ. specialist. universities ]. Moskva: Vyissh. shk., 231.
Afanaseva, I.G. (2012). Vzaimodeystvie lichnosti i obschestva kak sotsialnaya funktsiya sobstvennosti. Obschestvo. Sreda. Razvitie (Terra Humana) [The interaction of the individual and society as a social function of property. Society. Development (Terra Humana)], 4, 74–78.
Baykin, T.A. (2007). Obscheteoreticheskie problemyi pravovogo regulirovaniya otnosheniy sobstvennosti [General theoretical problems of legal regulation of property relations]: dis. ... kand. yurid. nauk: 12.00.01. Saratov, 192.
Berdyaev, N.A. Filosofiya neravenstva [Philosophy of Inequality]. Otv. red. O.A., Platonov. Moskva: Institut russkoy tsivilizatsii, 624.
Gegel (1990). Filosofiya prava [Legal philosophy]. Moskva: Myisl, 524.
Gobbs, T. (1936). Leviafan ili Materiya, forma i vlast gosudarstva tserkovnogo i grazhdanskogo [Leviathan or Matter, form and power of the state of the church and civil law]. Moskva: Sotsegiz, 503.
Grazhdanskoe pravo [Civil law] (2005): uchebnik. V 3-h t. T. 1 Pod red. A.P., Sergeeva, Yu.K., Tolstogo. Moskva, 776.
Druzhinin, Yu.V. (1999). Otnosheniya sobstvennosti kak ob'ekt politiko-ekonomicheskogo issledovaniya [Property relations as an object of political and economic research ]: dis. ... kand. ekon. nauk: 08.00.01. Kostroma, 129.
Kant, I. (2000). Metafizika nravov. Nemetskaya klassicheskaya filosofiya [Metaphysics of manners. German classical philosophy]. T. 1. Pravo i svoboda. Moskva: EKSMO-Press, 784.
Kanyukov, S.K. (2002). Genezis prava sobstvennosti v kontekste rossiyskoy pravovoy traditsii [Genesis of property rights in the context of the Russian legal tradition]: dis. ... d-ra. yurid. nauk: 12.00.01. Sankt-Peterburg, 398.
Karnyishev, A.D., Burmenko, T.D., Ivanova, E.A. (2006). Chelovek i sobstvennost [Human and the property]: uchebnoe posobie. Moskva, 349.
Marks, K., Engels, F. Sochineniya [Works]. 2-e izd. T. 46. Ch. I. 972.
Pilipenko, V.E., Gansova E.A., Kazakov V.S. (2002). Ekonomicheskaya sotsiologiya [Economic sociology]: uch. posob. Pod red. V.E., Pilipenko. Kiev: MAUP, 296.
Prudon, P.Zh. (1996). «Chto takoe sobstvennost?» ili «Issledovanie o printsipe prava i vlasti» [What is property? Or Study on the principle of law and power]. Moskva, 190.
Sergeev, A.A. (2000). Munitsipalnaya sobstvennost v sisteme ekonomicheskih otnosheniy [Municipal property in the system of economic relations]: dis. ... kand. ekon. nauk: 08.00.01. Kostroma, 143.
Sillaste, G.G. (2005). Ekonomicheskaya sotsiologiya [Economic sociology]. Moskva: Gardariki, 383.
Sklovskiy, K.I. (2000). Sobstvennost v grazhdanskom prave [Property in civil law]. Moskva: Delo, 512.
Smirnova, O.I. (2002). Sobstvennost kak vseobschiy sotsialno-ekonomicheskiy institut: Stanovlenie, protivorechiya, razvitie [Ownership as a universal socio-economic institute: Formation, contradictions, development]: dis. ... kand. ekon. nauk. Moskva: RGB, 162.
Solovev, V.S. (2012). Opravdanie dobra [Justification of wellnes ]. Otv. red. O.A., Platonov. Moskva: Institut russkoy tsivilizatsii, Algoritm, 656.
Sugar Dulam (2012). Filosofskie, ekonomicheskie, aksiologicheskie i yuridicheskie nachala izucheniya sobstvennosti kak sotsialno-pravovoy tsennosti [Philosophical, economic, axiological and legal principles of the study of property as a social and legal value]. Pravo i zakonodatelstvo, 4. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/filosofskie-ekonomicheskie-aksiologicheskie-i-yuridicheskie-nachala-izucheniya-sobstvennosti-kak-sotsialno-pravovoy-tsennosti.
Sugar Dulam (2015). Sobstvennost kak pravovaya tsennost (teoretiko-pravovoe issledovanie) [Property as a legal value (theoretical and legal research)]: dis. ... kand. yurid. nauk: 12.00.01. Moskva, 211.
Frank, S.L. (1992). Duhovnyie osnovyi obschestva [Spiritual foundations of society]. Moskva, 512.
Hubiev, K.A. (1988). Sobstvennost v sisteme proizvodstvennyih otnosheniy [Ownership in a production relationship system]. Moskva: Izd-vo MGU, 168.
Shkredov, V.P. (1967). Ekonomika i pravo. O printsipah issledovaniya proizvodstvennyih otnosheniy v svyazi s yuridicheskoy formoy ih vyirazheniya. [Economy and law. On the principles of the study of industrial relations in connection with the legal form of their expression]. Moskva: Ekonomika, 189.
Ekonomika (klyuchevyie voprosyi) [Economics (key questions)] (2004): uchebnoe posobie. Pod red. V.P., Ocheredko. SPb., 633.
Ekonomicheskaya Entsiklopediya. Politicheskaya ekonomiya [Economic Encyclopedia. Political Economy] (1979). Pod red. A.M., Rumyantseva. Moskva: «Sovetskaya Entsiklopediya», 3, 624.
Yakobson, L.I. (1996). Ekonomika obschestvennogo sektora. Osnovyi teorii gosudarstvennyih finansov [Economy in the civil sector. Fundamentals of Public Finance Theory]. Moskva: Aspekt Press, 133.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
