Особливості доказування кіберзлочинів
DOI:
https://doi.org/10.31548/law2019.03.017Анотація
У науковій статті розглядається питання збирання, використання та застосування доказів під час доказування злочинів, які вчиняються через мережу Інтернет (кіберзлочинів). Особлива увага приділяється проведенню всебічного, повного, об’єктивного та швидкого досудового розслідування по кримінальним провадженням щодо вчинення кіберзлочинів, збір та закріплення усіх необхідних доказів, збереження юридичних властивостей доказів та в подальшому встановлення наявності або відсутності вини особи. Розглядається поетапно процес доказування (збирання, перевірка та оцінка доказів) кіберзлочинів та можливі труднощі, з якими може зіштовхнутись слідчий/прокурор, під час розслідування. Встановляються необхідність проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, проведення експертиз, залучення експертів та спеціалістів до консультацій, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та налагодження міжнародного співробітництва з метою притягнення винних до кримінальної відповідальності за кіберзлочини. Окрема увага надається особам, які вчиняють кіберзлочини, оскільки останні мають досить високий інтелектуальний рівень та володіють знаннями та навичками у користуванні комп’ютерними технологіями та програмами.
Ключові слова: докази, процес доказування, кіберзлочини, кіберзлочинність, розслідування, кримінальне провадження
Посилання
Burbelo, B.A. (2013). Kryminalistychni osnovy protydii kiberzlochynnosti. Aktualni pytannia rozsliduvannia kiberzlochyniv [Forensic Foundations for Countering Cybercrime. Current Issues in the Investigation of Cybercrime]. Kharkiv: Kharkivskyi natsionalnyi universytet vnutrishnikh sprav, 179–182.
Zakhody zabezpechennia kryminalnoho provadzhennia. Zrazky ta blanky protsesualnykh dokumentiv [Measures to ensure criminal proceedings. Samples and forms of procedural documents] (2018). Kyiv: «Tsentr uchbovoi literatury», 160.
Kabmin proponuie posylyty vidpovidalnist za kiberzlochyny u sferi krytychnoi informatsiinoi infrastruktury [The Cabinet of Ministers proposes to strengthen responsibility for cybercrime in the field of critical information infrastructure]. Available at: https://ua.interfax.com.ua.
Konventsiia pro kiberzlochynnist [Convention on Cybercrime] (2005): Zakon Ukrainy 07.09.2005 2824-IV. Available at: https://zakon.rada.gov.ua.
Kryminalnyi kodeks Ukrainy: chynne zakonodavstvo iz zminamy ta dopovnenniamy na 18.02.2016 [The Criminal Code of Ukraine: current legislation with amendments and supplements. on February 18, 2016] (2016). Kyiv: Alerta, 202.
Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy [The Criminal Procedural Code of Ukraine] (2018): stanom na 06.07.2018. Kharkiv: Pravo, 366.
Stratehiia rozvytku systemy Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy do 2020 [Strategy of development of the system of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine up to 2020]. Available at: https://cyberpolice.gov.ua/strategy-2020.
Teoriia sudovykh dokaziv v pytanniakh ta vidpovidiakh [Theory of evidence in questions and answers] (2018). L.D., Udalova, D.P., Pysmennyi, Yu.I., Azarov ta in. Kyiv: «Tsentr uchbovoi literatury», 104.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
