Концентрація доказового матеріалу у цивільній справі – шлях до оптимізації цивільного судочинства
DOI:
https://doi.org/10.31548/law2020.02.010Анотація
Стаття присвячена дослідженню процедур концентрації доказового матеріалу у цивільній справі в контексті оптимізації цивільного судочинства.
Обгрунтовується, що цивільні процесуальні законодавства багатьох європейських держав сприйняли наукові концепти зосередження необхідного доказового матеріалу, модифікуючи, таким чином, ідеї німецьких та австрійських учених-процесуалістів XIX століття. Доводиться, що проблема концентрації доказів не може бути вирішена без пошуку належних форм взаємодії основоположних принципів цивільного процесу – змагальності та диспозитивності, з одного боку, та положень про керівництво судовим процесом і активні повноваження суду.
Автор аргументує, що для формування ефективного цивільної процесуальної форми концентрації доказів важливе значення має час і строки подання доказів. Дослідник виходить з того, що збільшення числа цивільних процесуальних обов’язків, і, насамперед, у сфері доказового права, має стати одним з напрямків оптимізації цивільного судочинства. Логічну завершеність механізму концентрації доказів надає встановлення цивільної процесуальної відповідальності (санкцій) за порушення передбаченого законом порядку здійснення процесуальних дій та невиконання процесуальних обов’язків.
Ключові слова: концентрація доказового матеріалу,судові докази, процесуальні обовязки, цивільна процесуальна відповідальність, оптимізація цивільного судочинства, принципи цивільного процесу
Посилання
Maliukyna, A.V. (2008). Pryntsyp kontsentratsyy hrazhdanskoho protsessa: osnovnye teoretycheskye polozhenyia y ykh realyzatsyia [The principle of concentration of the civil process: basic theoretical principles and their implementation]. Moskva, 26 (in Russian).
Vaskovskyi, E.V. (1913). Kurs hrazhdanskoho protsessa [Civil Procedure Course]. Moskva: Yzdanye Br. Bashmakovykh, 1: 691 (in Russian).
Nekroshius, V. (2005). Podhotovka k sudebnomu razbyratelstvu v sude pervoi ynstantsyy v hrazhdanskom protsesse Lytvy, Latvyy y Estonyy. Hrazhdanskyi protsess: nauka y prepodavanye [Preparation for trial in the court of first instance in the civil proceedings of Lithuania, Latvia and Estonia. Civil process: science and teaching] / Pod red. M.K., Treushnykova, E.A., Borysovoi. Moskva: OAO «Yzdatelskyi Dom «Horodets», 315 (in Russian).
Zdrok, O.N. (2005). Hrazhdanskyi protsess zarubezhnykh stran [Civil process of foreign countries]. Moskva: Yzd-vo delovoi y uchebnoi lyteratury, 176 (in Russian).
Kudriavtseva, E.V. (2008). Hrazhdanskoe sudoproyzvodstvo Anhlyy [Civil proceedings in England]. Moskva: Yzdatelskyi Dom «Horodets», 319 (in Russian).
Makarov, P.N. (2014). Kontsentratsyy protsessualnoho materyala pry razreshenyy hrazhdanskykh sporov v sudakh Hermanyy [Concentration of procedural material in resolving civil disputes in German courts]. Moskva, 232 (in Russian).
Patsatsyia, M.Sh. (2016). Pryntsyp protsessualnoi aktyvnosty suda yly pryntsyp sudebnoho rukovodstva protsessom? Zakon [The principle of procedural activity of the court or the principle of judicial management of the process? Law], 1: 63–75 (in Russian).
Chystiakova, O. P. (1997). Problema aktyvnosty suda v hrazhdanskom protsesse RF [The problem of court activity in the civil process of the Russian Federation]. Moskva, 195 (in Russian).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
