Особливості правової природи інституту усиновлення в Україні

Автор(и)

  • Larysa Knyazka Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/law2020.04.010

Анотація

У статті досліджуються правова природа інституту усиновлення в України.

Визначається, що питання правової природи усиновлення в Україні, завжди матиме свою актуальність, адже, як свідчать дані Міністерства соціальної політики України національне усиновлення є пріоритетом державної політики України та важливою складовою політики щодо дотримання найкращих інтересів дитини, у зв'язку із чим потребує окремого дослідження.

З’ясовується, що діяльність усіх відповідних соціальних інститутів, у тому числі й держави, повинна бути спрямована на створення таких форм виховання й утримання дитини-сироти, які б могли певною мірою замінити сім’ю. Однак усі ці форми можуть лише пом’якшити негативний вплив на дитину становища, у якому вона опинилися, а не компенсувати повністю відсутність її власної сім’ї.

Усиновлення традиційно розглядають як сімейно-правовий інститут. Проте сучасне розуміння місця особистих немайнових прав у системі приватноправових відносин дозволяє стверджувати, що право на усиновлення є їх органічним складовим елементом.

Встановлюються, що усиновлення – це складний юридичний акт: у ньому знаходять своє відображення воля осіб, які висловили бажання усиновити дитину; батьків, які дали згоду на усиновлення своєї дитини; самої дитини; інших осіб, установлених законом; воля держави, виражена у відповідному судовому рішенні.

Робляться висновки, що найважливішим  у дослідженні інституту усиновлення є, звичайно, збереження його таємниці. За своїм призначенням інститут усиновлення покликаний забезпечити належне виховання та утримання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Шляхом усиновлення дитина, яка втратила батьків, улаштовується в іншу родину, одержує можливість сімейного життя й виховання в родинному середовищі, а в особі усиновителів здобуває людей, які в усіх відношеннях мають замінити їй батьків. Характерною ознакою українського інституту усиновлення є те, що він позбавлений майнового підґрунтя й цілком підлеглий завданню забезпечення прав та законних інтересів дітей, їх усебічної охорони.

Ключові слова: усиновлення, таємниця усиновлення, сім’я, діти, батьківство, опіка, піклування, сирота

Посилання

Svitlychnyi, O.P. (2016). Zakhyst prav liudyny i hromadianyna normamy publichnoho prava. Pravo. Liudyna. Dovkillia: naukovo-praktychnyi zhurnal [Protection of human and civil rights by norms of public law. Law. Human. Environment: scientific and practical journal], 243(1). Available at: http://journals.nubip.edu.ua (in Ukrainian).

Konstytutsiia Ukrainy [The Constitution of Ukraine] (1996): Zakon Ukrainy 28.06.1996 № 254k/96-VR. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254k/96-vr#Text (in Ukrainian).

Ministerstvo sotsialnoi polityky zrobylo prozorishoiu protseduru natsionalnoho usynovlennia v Ukraini [The Ministry of Social Policy has made the procedure of national adoption in Ukraine more transparent]. Available at: https://www.kmu.gov.ua/news/minsocpolitiki-zrobilo-proceduru-nacionalnogo-usinovlennya-v-ukrayini-prozorishoyu (in Ukrainian).

Deklaratsiiia prav dytyny [Declaration of the Rights of the Child] (1959): pryiniata Heneralnoiu Asambleieiu OON 20.11.1959 № 995_384. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_384#Text (in Ukrainian).

Konventsiia pro prava dytyny [Convention on the Rights of the Child] (1989): mizhnarodnyi akt 20.11.1989: ratyfikovano Postanovoiu Verkhovnoi Rady Ukrainy 27.02.1991 № 789­XII. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text (in Ukrainian).

Simeinyi kodeks Ukrainy [Family Code of Ukraine] (2001): Zakon Ukrainy 10.01.2001 № 2 947-III. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text (in Ukrainian).

Maslov, V.F. & Pushkyn, A.A. (1981). Sovetskoe semeynoe pravo [Soviet family law]. Kyev: Vyshcha shkola, 224 (in Russian).

Tsyvilnyi kodeks Ukrainy [Civil Code of Ukraine] (2003): Zakon Ukrainy 16.01.2003 № 435-IV. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (in Ukrainian).

Mykytyn, V. (2017). Instytut usynovlennia yak priorytetna forma vlashtuvannia ditei-syrit, ta ditei pozbavlenykh batkivskoho pikluvannia. Aktualni problemy pravoznavstva [The institution of adoption as a priority form of placement of orphans and children deprived of parental care. Actual problems of jurisprudence], 2: 69–73 (in Ukrainian). https://doi.org/10.35774/app2017.02.069

Tsyvilne i simeyne pravo Ukrainy [Civil and family law of Ukraine] (2003) / za red. Ye.O. Kharytonova ta A.I. Drishliuka. Kharkiv: TOV «Odissey», 640 (in Ukrainian).

Simeynyy kodeks Ukrainy: nauk.-prakt. koment. [Family Code of Ukraine: scientific-practical comment] (2006) / Za red. Ye.O. Kharytonova. Kharkiv: Odissey, 534 (in Ukrainian).

Pro zatverdzhennia Poriadku provadzhennia diialnosti z usynovlennia ta zdiysnennia nahliadu za dotrymanniam prav usynovlenykh ditey [On approval of the Procedure for carrying out activities on adoption and supervision of observance of the rights of adopted children] (2008): Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy № 905 08.10.2008. Ofitsiynyy visnyk Ukrainy, 79, 126 (in Ukrainian).

Horislavska, I.V. (2019). Shchodo hendernoi rivnosti u realizatsii prava na okremi vydy sotsialnoi dopomohy. Pravo. Liudyna. Dovkillia: naukovo-praktychnyi zhurnal [Regarding gender equality in the exercise of the right to certain types of social assistance. Law. Human. Environment: scientific and practical journal], 10(1): 108–113 (in Ukrainian).

Завантаження

Опубліковано

2020-12-18

Номер

Том 11 № 4 (2020)

Розділ

Цивільне право та цивільний процес

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).