Державна система охорони інтелектуальної власності в Україні: тенденції розвитку в сучасних умовах
DOI:
https://doi.org/10.31548/law2021.01.010Анотація
На сьогодні захист прав інтелектуальної власності та законних інтересів громадян гарантується ст. 55 Конституції України, яка передбачає та гарантує кожному, хто використовує всі національні форми правового захисту прав і свобод у суді. Відповідно до частини другої ст. 124 Основного закону юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та усі правовідносини, що виникають у державі. Окрім конституційного права на адміністративний та судовий захист інтелектуальної власності, норми спеціального законодавства у сфері інтелектуальної власності визначають й інші види захисту. Зокрема, частина першої ст. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права» передбачає, що для захисту своїх авторських прав та (або) суміжних прав суб’єкти мають право в установленому порядку звертатися до суду та інших органів влади відповідно до їх компетенції.
Підкреслюється, що специфіка захисту інтелектуальної власності полягає в тому, що можуть бути обрані різні способи захисту порушеного суб’єктивного права особи, права якої порушені. На сьогодні державна система захисту інтелектуальної власності в Україні має розгалужену систему державних органів, що займаються забезпеченням захисту інтелектуальної власності.
На основі аналізу нормативно-правових актів та наукових висновків стаття аналізує діяльність суб'єктів державного управління у сфері охорони інтелектуальної власності (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Національне управління інтелектуальної власності, Український інститут інтелектуальної власності, Департамент інтелектуальної власності). Зазначається, що у зв’язку з реорганізацією державної системи захисту інтелектуальної власності замість трирівневої структури пропонується дворівнева структура.
Встановлено, що нинішній стан державної системи захисту інтелектуальної власності не повністю відповідає міжнародним стандартам та принципам у галузі інтелектуальної власності. Доведено, що представлена державна система захисту інтелектуальної власності містить суттєві недоліки, запропоновано шляхи вдосконалення її діяльності.
Ключові слова: державна система, структура, захист, інтелектуальна власність, функції, вдосконалення
Посилання
Svitlichnyy, O.P., Kurylo, V.I. & Girenko, I.V. (2012). Fundamentals of intellectual property law / For the general. ed. O.P. Svitlichnyу. Donetsk: Donbass Publishing House, 262 (in Ukrainian).
Dukhovna, O. (2019). Reforming the sate system of legal protection of IP: to what to prepare. Legal Gazette, 24 (678) (in Ukrainian).
Tishchenko, K. (2019). The National Intellectual Property Office was established. Available at: zahist-intelektualnoyi-vlasnosti-avtorske-pravo (in Ukrainian).
Abdulina, I. (2019). Systemic cannibalism: the Ministry of Economic Development openly neglects orders of the Cabinet of Ministers. Available at: https:// znaj.ua/politics/systemnyj-kanibalizm-minekonomrozvytku-vidverto-nehtuye- rozporyadzhennyamy- kabminu (in Ukrainian).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
