Суб'єкти правовідносин у сфері органічного сільськогосподарського виробництва: загальна характеристика

Автор(и)

  • Tamara Novak Національний університет біоресурсів і природокористування України image/svg+xml
  • Viktoriia Melnyk Білоцерківський національний аграрний університет image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.31548/law2021.02.008

Анотація

Стаття присвячена визначенню поняття та видів суб’єктів  правовідносин у сфері органічного сільськогосподарського виробництва на основі аналізу  доктринальних підходів та положень вітчизняного і міжнародного законодавства.

 Застосовуючи підхід «від загального до конкретного» досліджено поняття «суб’єкти правовідносин», «суб’єкти аграрних правовідносин», «суб’єкти правовідносин у сфері органічного сільськогосподарського виробництва».

Зроблено висновок, що поняття «виробник сільськогосподарської продукції» є узагальненим та охоплює всіх виробників такої продукції, незалежно від об’єкту виробництва та інших характеристик цього суб’єкту та процесу виробництва.

Сформульовано поняття «виробник органічної продукції (сировини)» – це суб’єкт аграрних правовідносин, що самостійно володіє і розпоряджається відособленим майном, у майновому комплексі якого основним засобом виробництва є природний об’єкт – земля сільськогосподарського призначення, що використовується ним для виробництва органічної продукції, а також переробки сировини рослинного і тваринного походження, або ж рибогосподарський об’єкт для виробництва та переробки об’єктів аквакультури з метою забезпечення продовольчої безпеки за умови дотримання вимог щодо екологічної безпеки.  Визначено базові конститутивні ознаки виробників органічної продукції (сировини): наявність сертифікату відповідності та включення до реєстрів згідно законодавства.

Обґрунтовано, що основними суб’єктами правовідносин у сфері органічного сільськогосподарського виробництва є фізичні та юридичні особи, що здійснюють виробництво та/або обіг продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції. Допоміжними суб’єктами правовідносин в досліджуваній сфері є органи сертифікації, органи державної влади, наділені повноваженнями у сфері регулювання та контролю за такою діяльністю, а також переробні, заготівельні, збутові, постачальницькі, сервісні та інші аграрні господарюючі суб’єкти, громадськість.

Ключові слова: суб’єкт, правовідносини, органічне сільськогосподарське виробництво, сільськогосподарське підприємство, виробник сільськогосподарської продукції, сільськогосподарська продукція, оператор, орган сертифікації, органічна продукція

Посилання

Korohod-Berezovska, O. Za rik kilkist operatoriv orhanichnoho vyrobnytstva v Ukraini zrosla maizhe na 20 % [During the year, the number of operators of organic production in Ukraine increased by almost 20 %]. Available at: https://agropolit.com (in Ukrainian).

Skakun, O. F. (2001). Teoriia derzhavy i prava [Theory of state and law]. Kharkiv: Konsum, 656 (in Ukrainian).

Urkevych, V.Yu. (2007). Ahrarni pravovidnosyny v Ukraini [Agrarian legal relations in Ukraine]. Kharkiv, 411 (in Ukrainian).

Velyka ukrainska yurydychna entsyklopediia [Large Ukrainian legal encyclopedia] (2019): u 20 t. Kharkiv: Pravo. T. 16: Zemelne ta ahrarne pravo. Redkol.: M.V. Shulha (holova), V.V. Nosik, P.F. Kulynych ta in., 696 (in Ukrainian).

Sviatchenko, L.O. (2014). Subiekty pravovidnosyn u sferi rybnoho hospodarstva. Naukovyi visnyk Natsionalnoho universytetu bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy. Seriia: Pravo [Subjects of legal relations in the field of fisheries. Scientific Bulletin of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Series: Law], 197(3): 48–54 (in Ukrainian).

Slovnyk z ahrarnoho prava [Dictionary of agrarian law] (2010). Uklad.: V.P. Zhushman, O.O. Pohribnyi, V.Yu. Urkevych / Za red. V.P. Zhushmana. Kharkiv: Nats. yuryd. akad. Ukrainy, 160 (in Ukrainian).

Pravove rehuliuvannia ekolohichnykh, ahrarnykh ta zemelnykh vidnosyn v Ukraini: suchasnyi stan i napriamy vdoskonalennia [Legal regulation of environmental, agricultural and land relations in Ukraine: current status and areas for improvement] (2012). Za red. A.P. Hetmana ta V.Yu. Urkevycha. Kharkiv: Pravo, 448 (in Ukrainian).

Krupka, Yu.M. (2006). Ahrarne pravo Ukrainy [Agrarian law of Ukraine]. Kyiv: Universytet «Ukraina», 160 (in Ukrainian).

Chaika, T.O. (2011). Peredumovy rozvytku rynku orhanichnoi produktsii v Ukraini. Marketynh i menedzhment innovatsii [Prerequisites for the development of the organic products market in Ukraine. Marketing and innovation management], 4(1): 233–240 (in Ukrainian).

Konventsiia pro dostup do informatsii i uchast hromadskosti u pryiniatti rishen ta dostup do pravosuddia z pytan, shcho stosuiutsia navkolyshnoho pryrodnoho seredovyshcha vid 25.06.1998 [Convention on Access to Information and Public Participation in Decision-Making and Access to Justice in Environmental Matters] (1998): ratyf. Zakonom Ukrainy vid 06.07.1999 № 832-XIV. Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. 2010. № 33. St. 1191 (in Ukrainian).

Hafurova, O.V. (2020). Zakonodavstvo pro orhanichnu akvakulturu: deiaki problemy realizatsii. Pravo. Liudyna. Dovkillia [Legislation on organic aquaculture: some implementation problems. Law. Human. Environment], 11(1): 27–35 (in Ukrainian).

Завантаження

Опубліковано

2021-09-22

Номер

Том 12 № 2 (2021)

Розділ

Аграрне право, земельне право, екологічне право

Ліцензія

Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).