Національна стратегія розвитку та охорони сфери інтелектуальної власності
DOI:
https://doi.org/10.31548/law2021.04.011Анотація
За останні роки Україна отримала не тільки нове законодавство, нового регулятора, але й новий Національний орган з інтелектуальної власності. З ініціативи Міністерства економіки України, Кабінет Міністрів України 13.10.2020 р. № 1267-р, на виконання підпункту 1 пункту 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16.06.2020 р. № 703-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності» визначив, що державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» виконує функції Національного органу інтелектуальної власності.
Враховуючи, що державними структурами розглядалося шість варіантів утворення нового національного органу, визначення на тимчасовий період ДП «Український інститут інтелектуальної власності» в ролі Національного органу з інтелектуальної власності, з однієї сторони було оптимальним рішенням, а з іншої, система охорони інтелектуальної власності із внесенням змін до деяких законів України щодо створення національного органу інтелектуальної власності, зазнала суттєвих змін, що не могло позначитися на всій системі охорони інтелектуальної власності в державі.
Ключові слова: інтелектуальна власність, законодавство, реорганізація, національний орган, система, структура
Посилання
Svitlychnyy, О. Р. (2021). The state system of intellectual property protection in Ukraine: development trends in modern conditions. Pravo. Liudyna. Dovkillia. №1: 95–100 (in Ukrainian).
Haustov, V. Intellectual property – the last chance to get out of the crisis. Available at: http://www.golos.com.ua/article/340678 (in Ukrainian).
Korotun, O.M. (2019). Administrative and legal aspects of security rights of intellectual property subjects in Ukraine: problems of theory and law enforcement practices. Kyiv: NUBIP of Ukraine, 294 (in Ukrainian).
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
