Селекційне досягнення в тваринництві як об’єкт права інтелектуальної власності та міжнародний досвід його захисту
DOI:
https://doi.org/10.31548/law2021.04.013Анотація
Права інтелектуальної власності передбачені у Загальній декларацій прав людини. Патент на породу тварин є виключним правом винахідника на своє селекційне досягнення, він є юридичною монополією, що забезпечується державою, а патентний захист унеможливлює комерційне використання без згоди його власника. Виклики сьогодення безпосередньо стосуються забезпечення продовольчої безпеки. Практичне застосування селекційних досягнень у тваринництві, зокрема, полягає у генетичному покращенні тварин з «економічного боку», що прямо впливає на рівень інвестицій та винагород для селекціонерів, а від так і зростає потреба у ефективному правовому захисті прав інтелектуальної власності. У статті на основі аналізу нормативно-правових актів, що регулюють порядок отримання правової охорони селекційного досягнення у тваринництві, досліджуються проблемні позиції та пропонуються способи усунення колізій у правовому регулюванні цих питань, досліджується міжнародний досвід щодо оформлення правоохоронних документів для селекціонерів та можливості захисту своїх прав. Методами нашого дослідження було обрано з урахуванням мети та завдань дослідження. У ході дослідження використовувались філософські, загальнонаукові та спеціально-юридичні методи наукового пізнання.
Ключові слова: об’єкт права інтелектуальної власності, селекційне досягнення, селекційне досягнення у тваринництві, захист права інтелектуальної власності
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).