Анотація

Реформи в житлово-комунальному господарстві, що відбуваються в нашій країні останніми роками, мають велике значення, оскільки стосуються інтересів всіх громадян - мешканців, власників житла, споживачів житлових та комунальних послуг. Завданням цієї статті є аналіз питань щодо можливості та способів застосування міжнародного досвіду управління житловим фондом до національного законодавства. Підчас роботи над статтею будуть використані загальнонаукові та спеціальні методи юридичної науки: формально-юридичний та порівняльно-правовий.  

В Україні на 1 серпня 2018 року нараховується 28838 об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів. Нині у суспільстві все більше піднімається питання щодо якісних показників житлово-комунальних послуг, що обумовлюється їх незадовільним станом використання, численними аварійними ситуаціями, які здобули розголос у суспільстві, таким чином,  спостерігається потреба реформування зазначеної галузі, як в аспекті управлінських, фінансових відносин, так і в питанні нормативно-правового забезпечення функціонування даної галузі.

 Ґрунтуючись на актуальності для України вказаного питання, досліджується досвід США, Канади та Німеччини щодо діяльності управляючих компаній у житловій інфраструктурі міста або цілого округу, здійснений порівняльний аналіз функцій управителя в різних моделях економік.  В результаті дослідження, на прикладі позитивного досвіду діяльності кондомініумів у окремих зарубіжних країнах, запропоновано шляхи удосконалення правового регулювання ОСББ в Україні в умовах запровадження елементів децентралізації та ефективного адміністрування ринку житлово-комунальних послуг..

 Ключові слова: житловий фонд; управління житловим фондом; кондомініум;  Європейський закон про кондомініум.