Вихід м’яса з виробничих площ за підлоговою і клітковою технологіями вирощування бройлерів
Ключові слова:
бройлери, обсяги виробництва м’яса, способи і щільність утримання, тривалість вирощуванняАнотація
У статті висвітлено результати досліду, проведеного в умовах сучасного промислового
комплексу з виробництва м’яса бройлерів у двох пташниках-аналогах за площею. Один з них призначений
для утримання бройлерів за підлогового способу, а інший – за кліткового. Партію добових курчат
(82300 гол.) розподілили на 2 групи та вирощували за нормативної щільності, а саме: 1-у групу – на підлозі
(16,9 гол./м2), 2-у – по 50 голів у клітках площею 1,93 м2 (25,9 гол./м2, або 386 см²/гол.). У 45-добовому
віці жива маса бройлерів 1-ї групи становила 2825±5,19 г, 2-ї – 3037±10,53 г. Отримано м’яса з 1 м2 площі
пташника за підлоговою технологією вирощування 45,6 кг, за клітковою – 108,8 кг, тобто у 2,4 раза
більше за менших (на 5,7%) витрат корму та інших ресурсів. Проте, сумарна жива маса бройлерів,
вирощених в одній клітці, перевищувала на 31,8% граничну межу, встановлену розробником кліткового
устаткування (не більше ніж 110 кг). За дотримання цієї вимоги неможливо за базовою клітковою
технологією з 1 м2 площі пташника одержати більше ніж 82,5 кг м’яса. Зроблено висновок, що за
розроблення режиму корегування щільності утримання бройлерів залежно від їхньої живої маси, ймовірно,
можливо забезпечити збільшення обсягів виробництва м’яса з дотриманням усіх вимог розробника
кліткового устаткування.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Стосунки між правовласниками і користувачами регулюються на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства – Некомерційна – Поширення На Тих Самих Умовах 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0):https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/4.0/deed.uk
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.The Effect of Open Access).
